Цитаты из книги The Artist's Way

Депресія, як і гнів та тривога, – різновиди опору, що стають причиною хвороби, яка виявляється в інертності та ніяковості: "я навіть не знаю..."

Заздрість – це завжди маска, за якою ховається страх: що ми не здатні досягнути того, чого нам хочеться; що хтось інший досягає того, що, як нам здається, повинно належати нам, навіть якщо ми й надто налякані, щоб спробувати до цього дотягнутися. За своєю природою заздрість дуже обмежувальна емоція. Заздрість позбавляє нас бажання діяти, у той час як дія і є ключем до нашої свободи.

Зміни рис характеру часто супроводжуються змінами у смаках і сприйнятті. Одна з найпевніших ознак того, що у вашому житті от-от стануться позитивні зміни – це бажання перебрати і викинути старі речі чи одяг.

Логічне мислення – це наш Цензор, це наше постійне переосмислення уже сказаного чи зробленого. Образне мислення – це наш винахідник, наша дитина, наш особистий божевільний професор.

Все невідоме сприймається як неправильне або потенційно небезпечне.

Часто ваші найкращі витвори народжуватимуться у ті дні, коли вам здаватиметься, нібито все, що ви робите, – повна дурня.

Часто ми опираємося тому, що нам найбільше потрібно.

Наш творчий потенціал – це дитина всередині нас, якій властиво мислити по-дитячому.

Парадокс заключается в том, что, удаляя из жизни все, что может нас отвлечь, мы наполняем колодец. Не тратя внимания на чепуху, мы возвращаемся в мир чувств. Вагон метро может стать галереей для обозрения, если мы не будем отгораживаться газетой, как щитом. Когда под рукой нет романа, в котором можно утонуть (и телевизора, в который можно бездумно пялиться), вечер превращается в бескрайнюю саванну, где мебель – и другие условности – перестанавливается и перестраивается.

На художников, которых покинула муза, очень легко повлиять, вызывая у них чувство вины.

Творчество – это наша истинная сущность, а все, что заводит нас в творческий тупик, неестественно и лишь мешает процессу, который когда-то был так же обычен и так же чудесен, как и тот, что дарит жизнь цветку на конце тонкого зеленого стебля.

Вы и есть собственная земля обетованная, собственный новый мир

Остерегайтесь этого слова – «глупо» и не глушите им себя по голове.

Увидеть – это, в конце концов, значит поверить.

Ми пізнаємо те, куди нам треба йти, уже в дорозі. - Теодор Рьотке

Кожну втрату потрібно розуміти як потенційний здобуток.

Ріст - це нерівномірний рух уперед: два кроки вперед, один назад.

Прозрение - утешение для разума.