Чути українською

Чи знаєте ви, що голосних в українській мові приблизно в п’ять разів менше, ніж приголосних? Чи чули ви про нескладотворчі звуки? А про літеру Шредінгера? Чи відомо вам, що шиплячі постійно мімікрують під інші приголосні української мови? Якщо чесно: ви все це знаєте. І навіть якщо вам здається, що ви гадки не маєте, за яким принципом слід вимовляти ті чи інші звуки, ваші мовна свідомість і мовленнєвий апарат роблять це бездоганно. Книжка «Чути українською» не змушуватиме вас учити правила ч...

Рейтинг LiveLib

4,4

46 оценок

5
61%
4
35%
3
2%
2
2%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 46Хотят прочитать 35

Рецензии

kallisto_kyiv7 февраля 2021 г.
Часом революції в видавництвах (незгоди з політикою керівництва чи ще щось) стають поштовхами до виникнення нових видавництв: свіжий подих, нові чудові книжки.
Ольга Дубчак, головна редакторка нового видавництва "Віхола", в минулому головна редакторка Нашого формату написала дуже дотепну книжку про українську мову. Обіцяє, що це лише перша книжка із серії.
Ця книжка про фонетику. Про звуки, які є в українській мові і як вони передаються на письмі. Про все те різноманіття, яким багата наша мова. Тут нарешті розкрито таємницю того самого конкурсу милозвучності мов, на якому наша мова посіла друге місце (так, я завжди знала, що його не було!). Книжка дуже весела і дуже цікаво написана. Буде корисна не тільки школярам, дикторам і акторам, а й широкому колу читачів.
Після прочитання мала два почуття. Перше - це захоплення, що наша мова така багатогранна. А друге - роздуми про те, чи треба це все знати пересічній людині. Що ці всі тонкощі входили в шкільну програму, і що в дорослому житті вони мені ніяк не пригодилися, окрім того, що я часом займаюся з кимось як репетитор з укр. мови. Що наша шкільна програма перевантажена цими правилами і діти в школі вивчають мову як мовознавці в університеті, і їх так довбуть цими правилами, що вони воліють все забути після того, як здали ЗНО. Що вони знають (ну принаймні чули), що таке сонорні, правило дев'ятки і чи треба ставити тире в середині речення, але не можуть сформулювати думку, зв'язно сказати речення без "типу" і "еее". Навчання мого сина в школі ще попереду, тож я вже подумки налаштовуюся на те, як буду розповідати йому про всі ці безкінечні правила і ще більш безкінечні винятки.
Але книжку раджу. І наступні теж куплю і з інтересом прочитаю.
Читать далее
9
285
crazy_squirrel23 июня 2021 г.
Філологія здорової людини
"Чути українською" (а також їсти, спати, дихати і все решта, що вам до вподоби) — це чудовезна книга, іншими словами — філологія здорової людини. Легко, з гумором (але не без суворості) про все, що ми так мучили в школі (а дехто — і в універститеті...).
Ось наприклад:

Ми чесно вчили правила, зубрили чергування, шукали закономірності в уподібненнях, скніли над розрізненням першої та другої дієвідмін і вмирали над комами при відокремлених членах речення. Думаю, якщо зараз більшість із нас перепитати бодай про один із названих пунктів, відповідь буде чітка й упевнена: "Шо?".
Краса, правда ж?)
Отож, тут буде про походження мов і писемності, абетки і правила. Про звуки і літери (так, це різне. Так, звуків більше). Про вільнодумний наголос, сильні духом одні голосні і слабкі — інші (але можливо, вони ходять до психотерапевта). Про чергування і спрощення. Тут будуть правила, але ніхто не примушуватиме їх зубрити (ну, хіба трішечки).

Навіть якщо вам дуже хочеться написати бурья, тьюрки, нальєш чи пірьїна — спробуйте цього не робити. Або, якщо вже геть несила терпіти, відпросіться з роботи чи уроків, поїдьте додому, поки там нікого немає, зачиніться, ретельно перевірте, чи всі замки клацнули, загорніться в ковдру чи залізьте під ліжко — і там тремтливою рукою на аркушику паперу нашкрябайте: БУРЬЯ. Усе, вітаю з полегшенням, вертайтеся на роботу. Аркушик не забудьте спалити!

Не думайте, що книга лише для людей-філологів. Ця книга радше від філологів для людей. Авторка обіцяє ще 2 томи, чекаю з нетерпінням.
Читать далее
7
192
FamilyMazepa22 августа 2021 г.
Тепер я знаю, як хочу писати
Просто, цікаво, дотепно і сучасно.
Ну хто б міг подумати, що так можна написати книгу про звуки української мови.
Чому всі підручники так нудно написані що аж зуби ниють...

Я в захваті від цієї книги, не самою драмою повниться наша література!
Як до книги придерусь лиш до затравок на майбутні твори.
"Згодом я напишу про..."
Не треба так робити. Спочатку продукт - тоді реклама.

Раджу всім, хто хоче розвинути свою українську. Всім, хто хоче пізнати її більше ніж вчили в школі. Старанним студентам, простим книголюбам, бо це доладний нон-фікшн.
Приклад лагідної українізації. Той випадок, коли жодного слова пропаганди, а хочеться посадити під хатою кущ калини, і сісти під ним вишивати рушник з квітами ружі.
Для підготовки до ЗНО краще не використовувати - не забирайте хліб в Авраменка, тим більш, що за його підручником і складаються завдання.
Але ця книга може дати добру опору в вивченні української, якщо є сили ще щось читати.
Читать далее
3
226

Все рецензии

Цитаты

crazy_squirrel31 марта 2021 г.
Якщо у вас є бажання непристойно повисловлюватися, ви можете проказати вголос наукову назву середньоязикового й. Отже: палатальний апроксимант. Певний ефект гарантований також від вигукування цього терміна у вікно: у вас катарсис, а в людей на вулиці цікаве видовище.
2
114
crazy_squirrel17 марта 2021 г.
Отже, фінікійці попросили людство потримати їхнє пиво, неспішно взяли в руки черепок і нашкрябали на ньому якісь невибагливі козюльки. Їх було лише 22. "Хм, -- подумало людство, -- чого ж мені більше хочеться: зазубрити п"ятдесят тисяч химерних ієрогліфів чи запам"ятати два десятки малесеньких козюльок -- і полетіти в космос?". Для давніх греків відповідь була очевидною, тому вони, підібравши щелепу з підлоги, попросили дати їм фінікійський алфавіт (просто подивитися, шо таке!), принесли його додому, розштовхали з напівдрімоти своїх сократів і арістотелів, додали в нього букви на позначення голосних (у фінікійців були лише приголосні), трошки домалювали, покреслили -- і понеслося.
Читать далее
2
150
crazy_squirrel22 марта 2021 г.
Довгі й короткі голосні вийшли з ужитку, бо в українській мові вони за всього нашого бажання ніяк не впливають на значення слова. Тобто якщо навіть ви суперподовжите звук і у слові кіт і волатимете близько чотирьох хвилин і шістнадцяти секунд над вашою улюбленою розбитою вазою: "Кі-і-і-і-і-і-і-і-іт!!!" — він від цього не перестане бути отією нахабною чотирилапою твариною, у якої ви живете, ще й права качаєте. Олександра Петровича, вашого начальника, це також стосується: хоч як ви подовжуватимете всі голосні в його імені, ваша зарплата від цього не збільшиться. Чесно. Без варіантів. Не працює. Я перевіряла.
Читать далее
1
83