Писати відгуки на поезії — як намагатися описати музику, яку ти чув уві сні безмісячної ночі. Емоції від «Пісень тіней і порожнечі», які от щойно випустив Дім Химер, передати й того складніше. Ця книга зібрала 10 поетів та 1 поетку українського відродження, того самого, розстріляного. «Пісні тіней і порожнечі» — антологія готичної поезії, видива потойбічного і позамежового, темного, моторошного і безіменного — і хто гарантує, що то була лиш їхня уява, в ті темні часи.
Уклав збірку Євген Лір. Окрім підбору поезій, Лір вмістив до збірки короткий огляд для кожного автора, завдяки чому краще налаштовуєшся на одну хвилю з тим, хто так писав, відчував, бачив і болів. Оформлення створили Ната Фріден і Влад Сорд — саме Сордові фото з фронту уже нинішньої війни з усе тим же мороком використані для фону поезій. Усе це разом дає книзі надзвичайно потужні емоції й енергетику, хоча здавалося, всього 100+ сторінок. І звісно ж, так довгоочікувальна книга Химер не могла оприявнитися в інший час, крім як час найдовших ночей і найсіріших днів. (між тим, «Книга вигаданих неістот» прийшла в цю реальність в час ночей найкоротших. Збіг?)
Попередньо купувала книгу на подарунок, але здається, цей примірник залишиться на моїй поличці. Втім, якщо ви ще не знаєте, що подарувати близьким, це прекрасний варіант. Книга прекрасна навіть просто як витвір книжкового мистецтва (а зловити її обкладинку на камеру, звісно, цілковито марна справа).
4 понравилось
