Ваша оценкаЦитаты
crazy_squirrel25 декабря 2020 г.Я бачив сон. Важенних перел град
На груди сипали менi, старому,
Вдягали в довгу чорну паполому,
Давали пити не вино, а чад.Я зiр будив — обводив кругогляд
I вiдчував крiзь димку нерухому,
Як обсипався дах княжого дому,
Як крякав крук i як клубочивсь гад.О, що за туга розум мiй опала!
Яка крiзь серце потекла Каяла,
Що за чуття на серце налягло!Нiч мiсячна кругом, така студена,
Антена гнеться, як струнке стебло,
I чорний день десь дзвонить у стремена.Микола Зеров "Сон Святослава"
1113- crazy_squirrel29 декабря 2020 г.
Питалась ласкаво:— Чом, синку, ти зблід?—
А слів не знайшов
І промовчав.
— На північ,
На південь,
На захід,
На схід
Над трупами вигуки вовчі!Безсило повіки на очі впадуть,—
Старечі до рук моїх губи...
А бачу —
Безкрая скривавлена путь...
І трупи!
І трупи...— Матусю! Хто очі мені замінив?—
Всміхнеться, щоб сліз не побачив...
Сама — до вікна, до неораних нив —
І плаче...Далеке майбутнє! Скривавлену мить
Якими житами засієш?
...Ой,мамо! Чого це так серце болить,
Що й ти не зігрієш!Євген Плужник
087 - crazy_squirrel26 декабря 2020 г.
Над полем сохлим
Мертві вітряки,
Немов хрести над віршем
Відзабутим…
Руки не сила підвести…
Ще гірша, о, ще гірша
Доля буде.І поле й голод.
Це все — ти.
Шляхи — твої пошорхлі руки.
Над тим, що пишеш,
Ці хрести
І в борознах твоїх не зійшли звуки.Сій же в строфи люте насіння,
Сій же,
Поки ріже твій син твого сина,
Сій же,
Пазурями землю копай,
Лушпайя
Сій бараболі —
Ще карам не край,
Ще боротись довго за волю.063 - crazy_squirrel26 декабря 2020 г.
Подивись: старий шкандибає нездужий,
Старий замітає вулицю,
Старий такий убогий,
Сивий старий.
Вимітає воду з калюжі,
Старий підсліпа щулиться,
Старий замітає вулицю,
Сивий старий.
Розганяє листя, розгулюється,
Мете, замітає вулицю,
Замітає, гонить колом,
Никає білий по вулиці.
Розчиняє двері, розтулює,
Задубілі зіниці вулиці, —
— Викидає місто в поле.
Ні води,
ні листів,
ні сліпця,
Ні дерев,
ні долин,
ні гір
— Видер очі з лиця
Скажений залізний звір.Майк Йогансен. Сніг
039 - crazy_squirrel25 декабря 2020 г.Читать далее
1
Ніч темна, олив'яна, зимна, люта, чорна,
лиш вітер обертає хмар важенні жорна.
Лиш срібна смерть іде в садиби на жнива,
й кугикає кугач, лулукає сова.
Мов кінь, в розгоні вихор перед прямом брами
стає, й скрегочуть ланцюги й дубові трами.
Та рвучий подув торсає похмуру тінь,
що сволоком втекти не хоче в далечінь.
Як сяйво місяця з-за хмари піднеслось,
бач: перед брамою стоїть самітний хтось.2
"Незнаний приятелю мій, навіщо ждеш,
задивлений в покрівлю хмурих, сивих веж?
Навіщо неспокійний зір підносиш зчаста?"
"Я жду, бо замкнене за брамою є щастя".
"Як довго, гей, як довго, сірий друже, ждеш?
Чи день, чи два, чи три, чи, може, тиждень теж?"
"Не тямлю вже, як довго; від безвічних літ,
вже відколи колишеться на осі світ".
"Скажи твоє імення, брате мій, що ждеш
так довго, довго, цілий вік безмеж,
що навіть згорбилась тобі з утоми спина.
Скажи твоє ім'я!" – "Моє ім'я… людина".Богдан-Ігор Антонич "Людина"
055 - crazy_squirrel25 декабря 2020 г.
...
Північ чорна наче вугіль,
попіл снуна очі сипле,
різьбить сріблом довгі смуги
небо, до землі прилипле.
...Богдан-Ігор Антонич "Ніч на площі Юра"
047