Таке різне Різдво

Покладала на цю книжку такі надії, щоб у передноворічний час прочитати її біля ялинки, а поряд пахне мандаринами. Купила її в листопаді ще і притримувала на кінець грудня, чекала, щоб усе зійшлося - ялинка, атмосфера, час підбиття підсумків і очікування свята. А виявилося, що там вартих уваги два-три оповідання, а решта або ніякі, або дуже релігійні, наприклад, оповідання Дзвінки Матіяш про жінку, яка через різдво впадає в релігійний екстаз. І друге її ж, наприкінці книжки, про те, як брати помирилися, але завдячуючи лише богородиці, інакше ніяк люди контакти не встановлюють. Або оповідання Людмили Таран про жінку, яка дитиною в Вільнюсі на різдво помолилася і одужала від застуди і згадує це як найнеймовірніше диво в своєму житті.

А в оповіданні Коломійчука, якого я вже встигла полюбити за авантюри комісара Вістовича, цікавий детективний сюжет, а фінал якийсь здутий - головний герой нічого не пам'ятав, доклав купу зусиль щоб згадати, а коли згадав, то цей страшний секрет виявився геть дрібним пшиком.

Сподобалися оповідання Костя Москальця - продовження пісні Вона, як вона пила-пила червоне вино і що з цього вийшло :) І Дорж Бату - про іноземців, щедрика, зимовий Київ і щаслива історія з хепіендом. Катерина Міхаліцина, яка розповіла про літню жінку, що згадує своє попереднє життя, щасливі і сумні роки, сидячи на горищі, куди піднялася по іграшки і там підвернула ногу.

Неоднорідна вийшла збірка, хоч і з новорічно-різдвяним присмаком, але вона не дотягла до моїх очікувань.

Відверто кажучи, я рідко взагалі пишу відгуки (не тільки про книги). Але саме цей раз я хочу поділитися своєю думкою про цю збірку.

Книга, яка пронизана релігійністю (образи Біблії, Ісуса Христа, молитві, Віфлеєму і т.д.); в додаток до цього майже кожне оповідання пронизане моментами еміграції (Малка із США, Героїня з оповідання "Штука" працює в США, галичанка-емігрантка з Німеччини оповідання "Шопка на шпалах", Катерина, яка закохана в Ригу і об'їздила півсвіту з оповідання "Диво на вулиці Жемайті" і т.д.); незрозумілий та недоречний молодіжний сленг, яким пронизане майже кожне оповідання; плоскі та однотипні сюжети, читаючи які, думаєш: "коли там вже остання сторінка".

Варті уваги тільки три оповідання: "Гніздо", "Контра спем сперо", "Етрета".

Решта просто трата часу.
Вперше купила українську сучасну літературу, і пообіцяла собі більше цього робити

Більшість з тих, що я читала, для мене так і лишилися незавершеними чорновиками, які в майбутньому мали перетворитися на повноцінний роман або повість, однак так цього і не зробили.
⠀
Ще з шкільних часів до мого серця зуміло знайти шлях не так коротких історій. З тих, що врізалися в память можу виділити “Момент” Винниченка, “Человек в футляре” Чехова, “Шинель” Гоголя та “Гори як білі слони” Гемінгвея.
⠀
Тож, думаю, тут питання майстерності короткого викладу. Хтось нею володіє, хтось - ні.
⠀
Та за збірку “Таке різне Різдво” я бралася без жодних упереджень.
⠀
У збірку ввійшло 14 оповідань сучасних українських авторів. Деякі по-справжньому зігріли та припали до душі, деякі - відверто пройшли повз. З тим, що сподобалися хочу відзначити:
⠀
"Do You Know, How to Sing Kolyadky?” Дорж Бату
З творчістю Бату у мене не було жодних промахів. Я обожнюю стиль письма Доржа! Тому поки я чекаю на його новинки романів, насолодилася оповіданням.
⠀
“Contra Spem Spero” Костянтин Москалець
Історія про пияку Лесю Українку, яка отримала осяння у передріздвяну ніч, не хочете? Звучить дивно, знаю. Але мені зайшло!
⠀
“Гніздо” Христя Венгринюк
Можливо, дещо банальний сюжет про стареньку, яку всі не любили за її характер та яка змінилася завдяки...ластівчиному гнізду, що зявилося на її балконі.
⠀
“Етрета” Богдан Коломійчук
Це моє перше знайомство з цим автором, та я була приємно вражена його манерою викладу. І хоч кінець вийшов трохи змазаний, початок було доволі багатообіцяючий. Хочу ще щось прочитати тепер в Коломійчука.
⠀
Ця збірка - хороший вибір для зимового вечору. А також для ознайомлення з сучасними українськими авторами. Хтозна, можливо, вона спонукає вас продовжити знайомство з ними і надалі.