Таке різне Різдво

«Таке різне Різдво» — нова збірка короткої прози сучасних українських письменників продовжує традицію різдвяних антологій «Видавництва Старого Лева». Ми завжди так чекаємо Різдва! Щоразу плекаємо нову надію на диво. І, знаєте, дива таки трапляються: яскраві й буденні, великі і непомітні. Примирення братів, зустріч земляків, можливість, зависнувши в аеропорту між рейсами, просто добре виспатися у затишній «штуці» — готельній капсулі чи посмакувати «різдвяним поліном», французьким святковим де...

Рейтинг LiveLib

3,5

36 оценок

5
22%
4
25%
3
42%
2
8%
1
3%

Ваша оценка

Прочитали 40Хотят прочитать 6

Рецензии

kallisto_kyiv24 декабря 2020 г.
Покладала на цю книжку такі надії, щоб у передноворічний час прочитати її біля ялинки, а поряд пахне мандаринами. Купила її в листопаді ще і притримувала на кінець грудня, чекала, щоб усе зійшлося - ялинка, атмосфера, час підбиття підсумків і очікування свята. А виявилося, що там вартих уваги два-три оповідання, а решта або ніякі, або дуже релігійні, наприклад, оповідання Дзвінки Матіяш про жінку, яка через різдво впадає в релігійний екстаз. І друге її ж, наприкінці книжки, про те, як брати помирилися, але завдячуючи лише богородиці, інакше ніяк люди контакти не встановлюють. Або оповідання Людмили Таран про жінку, яка дитиною в Вільнюсі на різдво помолилася і одужала від застуди і згадує це як найнеймовірніше диво в своєму житті.
А в оповіданні Коломійчука, якого я вже встигла полюбити за авантюри комісара Вістовича, цікавий детективний сюжет, а фінал якийсь здутий - головний герой нічого не пам'ятав, доклав купу зусиль щоб згадати, а коли згадав, то цей страшний секрет виявився геть дрібним пшиком.
Сподобалися оповідання Костя Москальця - продовження пісні Вона, як вона пила-пила червоне вино і що з цього вийшло :) І Дорж Бату - про іноземців, щедрика, зимовий Київ і щаслива історія з хепіендом. Катерина Міхаліцина, яка розповіла про літню жінку, що згадує своє попереднє життя, щасливі і сумні роки, сидячи на горищі, куди піднялася по іграшки і там підвернула ногу.
Неоднорідна вийшла збірка, хоч і з новорічно-різдвяним присмаком, але вона не дотягла до моїх очікувань.
Читать далее
8
155
YuliyaVelichkova9 декабря 2023 г.
Ужасно депрессивные рассказы
Я ожидала от этой книги чего-то в духе "Куриного бульона для души", а получила сборник депрессивных рассказов, в которых абсолютно не чувствуется Дух Рождества...
Не рекомендую никому эту книгу.
Она помогла убедиться в мысли, что литература украинских авторов- это не моё!!
3
62
NatashaLysun26 января 2022 г.
Трата часу
Відверто кажучи, я рідко взагалі пишу відгуки (не тільки про книги). Але саме цей раз я хочу поділитися своєю думкою про цю збірку.
Книга, яка пронизана релігійністю (образи Біблії, Ісуса Христа, молитві, Віфлеєму і т.д.); в додаток до цього майже кожне оповідання пронизане моментами еміграції (Малка із США, Героїня з оповідання "Штука" працює в США, галичанка-емігрантка з Німеччини оповідання "Шопка на шпалах", Катерина, яка закохана в Ригу і об'їздила півсвіту з оповідання "Диво на вулиці Жемайті" і т.д.); незрозумілий та недоречний молодіжний сленг, яким пронизане майже кожне оповідання; плоскі та однотипні сюжети, читаючи які, думаєш: "коли там вже остання сторінка".
Варті уваги тільки три оповідання: "Гніздо", "Контра спем сперо", "Етрета".
Решта просто трата часу.
Вперше купила українську сучасну літературу, і пообіцяла собі більше цього робити
Читать далее
1
61

Все рецензии

Цитаты

livingoblivion17 марта 2022 г.
людина, яка поважає себе, має знати хоч кілька слів мовою того народу, на чию землю ступила. А коли ти тут живеш, то твій прямий обов’язок — знати мову народу, який прийняв тебе.
2
24
livingoblivion17 марта 2022 г.
— Я чекаю на Ісуса Христа. Він обіцяв прийти.
2
12
livingoblivion17 марта 2022 г.
Леся Українка сиділа в сквері на Костьольній і пила пиво.
1
11