Мина Мазайло. Вибрані твори

Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!

Да єтого не мжет бить, потому што єтого не может бить нікада.

М о к і й — Ах, Улю! Мені вже давно хотілося вам сказати...
У л я трепетно: Що?
М о к і й — Ще тоді хотілося сказати, як пили ви зельтерську воду, як дивились на зоряну криницю, на дівку з відрами...
У л я — Що?
М о к і й — Хотілося сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас українізую!

— Тараса Мазайла? Господь з тобою!.. Та чи не в нього наш Мокій і вдався? Там такий, що в нього кури по-українському говорять.

Пролетаріат - могильник капіталізму.

Вивчивши мову так-сяк нічого з неї прекрасного і цінного не складеш.

Адже ж сам ти почуваєш, Луко, що легше, мабуть, вчинити аж три революції зразу, ніж, скажім, відкритися дівчині вперше, що любиш...

— Отже, дозвольте мені вас українізувати, Улю.
У л я тихо:
— Українізуйте, Моко.

Нема гірш, як коротконога жінка!

От що, Улюню! Ти котись зараз просто до нього в кімнату, розумієш? Бо тут він покаже тільки афішу, а там у нього словники, книжки. Хвильові всякі. Тичини. Хоч до вечора розпитуйся, залюбки відповідатиме. Побачиш яку книжку — і питай. Побачиш там Хвильового і питай, а тоді в кіно. Ну, а там ти вже сама знаєш, як і що.