Цитаты из книги Das Lied der Krähen

Матиас схватился за голову, представив хаос, в который эти жалкие существа ввергнут его столицу. -Это всего лишь один пленник, Хельвар,-сказал Каз. -И мост,-участливо добавил Уайлен. -И все, что придется подорвать между делом,-засиял Джеспер.

- Они боятся тебя, как когда-то боялся я. Как когда-то ты боялась меня. Мы все чьи-то чудовища.

Ганьба цінніша за будь-які гроші.

— Ти занадто поквапився, Джаспере, — сказав Каз, підштовхуючи Матаяса до човна. — Я зробив усе вчасно, як ми й домовлялися. — Знаючи тебе, це було занадто рано. Наступного разу, коли зберешся мене вразити, попереджай.

— Можна мені замовити вафлі? — пробурмотів Маззен. — Що ж, усі отримають вафлі. І віскі. Якщо ми не впораємося з роботою, жодна людина не захоче залишатися поруч зі мною тверезою.

Перебільшено повільно Ван Ек засунув долоню до шухляди й дістав золотий зливок. — Колись це був свинець. — А я колись горів у пеклі!

Усі люди пахли, і ці запахи розповідали історії...

— Ти не відправляв нікого на Бурстрат. — А чому б я мав? — Якщо Ґілз не дістанеться туди вчасно... — Ніхто не підпалював дев'ятнадцятий будинок. — Я чула сирену... — Щасливий збіг. Я надихаюся всім, чим можу. — Ти таки блефував. Їй не загрожувала небезпека. Каз не хотів відповідати й просто здригнув плечима. Інеж завжди намагалася розгледіти в ньому хочу б краплю благопристойності. "Якщо всі навкруги мають тебе за потвору, тобі не потрібно витрачати час на всі ці потворні справи".

— Прошу, Казе, — простогнав Бол. — Ти мав свій дім, а потім стрельнув по ньому з гармати, Болліґере. Не чекай від мене співчуття.

Ґілз подивився на Каза, наче бачив його вперше. Хлопчина, з яким він вів перемови, був зухвалим, безрозсудним, дещо потішним, але в жодному разі не небезпечним. А зараз тут стояв монст - безстрашний і з мертвим поглядом. Каз Бреккер зник, а на його місці з'явився Нечисторукий, щоб перевірити грубо виконану роботу.

— Довелося трохи попітніти, - зізнався Ґілз. — Зараз ми невеличка організація, а місцеві охоронці не такі вже й дешеві. Але мій приз того вартий. — Ним буду я? — Ним будеш ти. — Ти лестиш мені. — Покидьки не протирамються без тебе й тижня. — Я великодушно даю їм місяць.

Она бы никому не пожелала любви. Это гость,которого ты ждёшь, а потом не знаешь как от него избавиться

... - Завжди на крок попереду, чи не так?

• Якщо йдеться про тебе, Ґілзе, я б сказав, що відірвався ще на старті.

"Nina -" Inej murmured. "Don't you start in on me." "It will all work out. Let Kaz do what he does best." "He's horrible." "But effective. Being angry at Kaz for being ruthless is like being angry at a stove for being hot. You know what he is." "Me? Why?" "I don't know yet. I just am."

" if it were a trick, I'd promise you safety. I'd offer you happiness. I don't know if that exists in the Barrel, but you'll find none of it with me." For some reason, those words had comforted her. Better terrible truths than kind lies.

Inej had once offered to teach him how to fall. "The trick is not getting knocked," he'd told her with a laugh. "No, Kaz," she said, "the trick is in getting back up.

"What do you want then?". The old answers came easily to mind. Money. Vengeance. Jordie's voice in my head silenced forever. But a different reply roared to life inside him, loud, insistent, and unwelcome. You, Inej. You.

"I can hear the change in Kay's breathing when he looks at you.' "You ... you can?" "It catches every time, like he's never seen you before."

He needed to tell her... what ? That she was lovely and brave and better than anything he deserved. That he was twisted, crooked, wrong, but not so broken that he couldn't pull himself together into some semblance of a man for her. That without meaning to, he'd begun to lean on her, to look for her, to need her near. He needed to thank her for his new hat.

The water hears and understands. The ice does not forgive.