Останній незайманий край

Ернест Хемінгуей

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,4

21 оценка

5
43%
4
52%
3
5%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 25Хотят прочитать 8

Рецензии

Аноним2 октября 2024 г.
Якби мені в 11 класі сказали, що мені подобатиметься цей автор і його твори, я б не повірила. Хоча це вже моє друге свідоме знайомство з письменником і третє загалом (перше було зі шкільного читання «Старий і море»), я все ще дивуюся тому, як сильно мені подобається його стиль. Наступного року я планую взятися за щось більш фундаментальне, ніж повісті або оповідання.
Нік Адамс — один із улюблених героїв Ернеста Гемінґвея. Розповіді про Ніка Адамса займають важливе місце в його творчості. Якщо розташувати їх у хронологічному порядку, то можна простежити різні етапи життя Ніка: від малого хлопчика («Індіанське селище»), підлітка, що робить перші кроки у доросле життя («Чемпіон»), до учасника кривавих боїв Першої світової війни («Якими ви не будете»), і ветерана, що повертається додому та не знає, як пристосуватися до мирного життя («На Біг-Рівер»). Повість «Останні хороші місця» Гемінґвей не завершив, але після її прочитання складається враження, що можна продовжувати лише зовнішній сюжет, тоді як внутрішній рух вже завершено, і художнє завдання виконано. Ця повість вирізняється типовим для Гемінґвея стилем: яскравістю образів і глибиною гуманістичного настрою.
Хоча я ще не знайома з усіма переліченими роботами автора, це не завадило мені зрозуміти та відчути твір. Було враження, що я зазирнула у шпаринку чужого життя, в якого є свій початок і кінець, хоча вони мені поки невідомі. Це нагадало мені історії простих людських життів, які нещодавно запали в душу. Ти перебуваєш з героями певний проміжок часу, а потім відпускаєш їх, але їхнє життя триває.
Я обов’язково продовжу читати твори пана Гемінґвея та насолоджуватися ними. Цей твір я рекомендую тим, хто вже знайомий із його творчістю або хоча б трохи цікавиться ним. Для початку знайомства раджу прочитати «Свято, яке завжди з тобою».
Читать далее
1
64