Эректус

Ксав'є Мюллер "Еректус" "Еректуси - це люди?" Сюжет: у секретній лабораторії четвертого рівня стається аварія. Всіх науковців та працівників екстрено евакуйовують. Преторій, Південна Африка. У парку Крюгера знаходять хворе слоненя. Його тіло покрите ранами і через деякий час все проходить, але не безслідно - слоненя встає гомфотерієм. Його кров віддають на експертизу і виявляють новий вид вірусу. Чи закінчиться це одним слоненям? Книга в стилі фільмів-катастроф. Необережність одних, злі та егоїстичні наміри інших; люди, які хочуть дійсно допомогти і тіхто вставляють їм палки в колеса - ви все знайдете у цій книзі. Тут не тільки фантастика, а є і драматична лінія, яка майстерно вплетена в сюжет. Важко бути байдужим, спостерігаючи за тими обставинами в які попали головні і не тільки герої. Щоб краще розуміти, що відбувається в їхньому світі, я вбивав пошук назви наявних доісторичних тварин. Це ще більше допомогло мені погрузитися у пандемію вірусу Крюгера. Вердикт: книга чудова, сюжет неординарний (ще не зустрічала такий, ні у книгах, ні у фільмах). Перечитувати безліч разів ви її не будете, не той жанр. Але всеодно вона варта уваги. Моя оцінка тверда 4 з 5. Не 5 тільки за те, що воно на один раз, хоч і хороша. Багато фактів тут дійсно правдиві і автор відповідально підійшов до вивчення "фундаменту" історії. Скажу коротко - можу радити її іншим (ну звичайно тим хто любить такий жанр).

Прочла за несколько дней. Для любителей жанра - самое то. С вирусом, превращающим людей в их доисторические версии, я еще не сталкивалась в мире литературы, это что-то новенькое по сравнению с заезженной темой зомби. Видно, автор постарался над книгой - изучил материалы, возможно, провёл несколько бесед с реальными учёными в области антропо- и палеонтологии - текст насыщен профессиональными терминами, правда описания окружающего "первобытного " мира флоры и фауны несколько беглые, промежуточные, что для книги - нормально, в конце концов это не нон-фикшн и не книжка по истории. Поэтому претензий нет. Ошибок не заметила, перевод хороший. Было несколько нелогичных и притянутых за уши эпизодов, например, когда СПОЙЛЕР!!!!!! девочка Люси пошла в комнату к мутировавшей матери, совершенно игнорируя ее тепершний облик, и стала к ней тянуться. А маман-эректус, на минуту, испачкана кровью, смачно поедающая папу.  Что за дичь? Какой ребенок приблизится к страшной человеко-обезьяне? Как девочка 4-х лет поняла, что это ее мать? Ноу комментс, бред. Да и кто отпустит ребенка (вопрос к Жереми) в комнату одну забрать игрушку, пока в квартире кровожадное чудовище?
А что вообще потом, кстати, стало с Жереми? Его сюжетная линия просто канула в лету. А что случилось с диверсантами из интернет-сообщества? нам этого не узнать. Эти персонажи были введены лишь для того, чтобы показать, какими плохими эректусы могут быть, чтобы оправдать жестокие меры людей по отношению к ним. Концовка даёт понять, что, скорее всего, эректусы таки вернут себе первенство над планетой и свергнут людей разумных.
В целом, книга понравилась, но перечитывать бы не стала.