Справа Василя Стуса

Нажаль, у людей є така властивість: шукати "цапа-відбувайла". А. Камю сказав, що "коли винуватими будемо всі, тоді наступить істинна демократія". Читаючи цю книгу, думав: не тільки Медведчук ( не дай, боже, нікому такого адвоката) винний у тому, що сталося. Де ті, що були його колегами, керівниками, а тепер- прихильниками? В Німеччині що зробили з працівниками Штазі та їх посіпаками? А у нас? Отримують нагороди та можливість вимолювати гріхи в особистих церквах? Книга написана "сухо". Але в цьому плюс, бо це документи. Не присікаєшся, що автор набрехав чи перебільшив. Книга гірка за змістом. Людину знищено, причому намагалися і з пам'яті людей. Дж. Орвелл написав: "За нечесність і боягузтво завжди доводиться розплачуватися. Не думайте, що можна роками лизати чоботи, пропагандуя радянський чи будь-який інший режим, а потім раптом вернутися до розумової порядності."

Історія Василя Стуса, відомого українського письменника, якого засудили до 10 років в тюрмі та 5 років виправних робіт за антирадянську діяльність і спроби підірвати державний устрій СРСР. Насправді ж, за листування з іншими українськими дисидентами, літераторами та борцями за свободу і незалежність України. Василь Стус загадково помер у тюремному карцері, причина смерті досі точно не встановлена. Через п'ять років після смерті Стуса його реабілітували, а справу закрили за відсутністю складу злочину.

По суті, ця книга - матеріали справи Василя Стуса, розташовані у хронологічному порядку. Це допити самого Стуса і показання свідків по справі, опис вилученого у квартирі Стуса і Попелюх майна, стенографія судового засідання та інше. Все це доповнюється трьома статтями Вахтанга Кіпіані та останнім відомим текстом Стуса, який він писав, перебуваючи на Колимі.