Чоловік з моїм іменем

⠀
Родвелл - звичайний собі чоловік. Уже в літах, але самотній, на щастя чи на біду. Починає він свою розповідь з продажу батьківського будинку, і спогади приводять до дитинства, а потім юності. Все, як в усіх, але дещо вирізняло чоловіка з маси - любов до книг та самотності. Так, повільно історія нас приводить до знахідки, яка упродовж життя поставила вагому печатку таємничості, що не давала спокою.
⠀
Так хочеться багато сказати про книгу, що просто бракує слів. Тому, розкладу все по поличках.
⠀
1. Мова книги. Вона була схожа на пісню. Читалося легко, м'яко. Дуже красиві речення, відчувається, що автор філолог, або багато навчався письму.
⠀
2. Правдивість. Хоча герой - літній чоловік, але коли читаєш його відчуття, то ловиш себе на думці "це ж про мене!"
⠀
3. Перехід від теми до теми є таким плавним, що просто не бачиш границі. Враховуючи те, що абзаців багато, а розділи маленькі.
⠀
Спочатку мені здавалося, що тема написання книг, розбору текстів, побудову речень і тд мені буде не цікаво читати. Проте потім все вилилося в основну думку твору і друга частина захопила з головою. Можливо ще і тому, що вона була міні-детективною історією.
⠀
Якщо підсумувати все, то я скажу, що це книга про людину, заховану в середину себе. Для якої зовнішній світ не такий вагомий, як думки та події, що лежать на папері. Про самотність людської натури, плинність часу та втрачених надій. Суміш кардинально різних речей, поєднанням непоєднуваного. В той де час після неї залишається спокій, відчуття вдоволення і завершеності.
⠀

Настане той час, коли кожен відкриє свої блокноти, щоденники із записами прожитих днів. І тоді, залишиться останнє завдання - переосмислити свій життєвий шлях. . "Яким він був?" .

Чи на тих поворотах звертав?, чи варто було залишатися у вказаних місцях на довше? А може це була найбільша помилка і ти проґавив щось важливіше далі?! . Іван Байдак чудово пише, його слова гармонійно складаються у речення, абзаци та глави. Думки чисті з безліччю вкраплень, які виринають із пам'яті. Тому й історія вийшла така інтимна та особиста. І для когось ця книга дійсно може стати особливою: у комусь відгукнуться події, когось зірве на емоціях. Мене на жаль не зачепило. /Я був як серфінгіст посеред океану, чекав свою хвилю - а навкруги штиль, чисте водяне плесо... Можливо, там, на дні все по іншому і мені варто було лише пірнути?!!/