The Notebook

Ця книга дійсно про кохання, справжнє, непідробне, без вульгарності. Історія про почуття, яке «відтепер і назавжди», про дива і всемогутність справжнього кохання. Книга про дві половинки однієї душі, про людину, яка для тебе все і для якої ти все. Зазвичай дуже складно описати таке кохання словами, воно трапляється настільки рідко, що зараз вірять у нього лише стовідсоткові романтики і мрійники. Такі як я) Так, я дійсно вірю у таке кохання, яке не «заради чогось», а «всупереч усьому», не «за щось», а «за все». І скільки б скептики і прагматики не казали, що такого не буває, я все одно стоятиму на своєму.

Як я вже сказала, складно описати таке кохання, але Ніколасу Спарксу це вдалося, до того ж дуже добре. Для мене мінусів було всього два: а) мені не подобалися деякі вчинки Еллі, тому інколи вона мене дратувала (але це не важливий мінус) і б) книга занадто маленька, щоб як слід вжитися в історію(а цей вже важливий). Так, книга чудова і викликає почуття, але вона закінчується, як тільки ми починаємо звикати до героїв. Ось чому складно повністю відчути історію, але книга варта вашої уваги, тому якщо не читали дуже раджу. Також можете подивитись фільм, він теж дуже гарний, але теж невеликий, просте емоції в мене викликав більше, ніж книга.

И все таки для меня это любовный роман, а не "роман о любви", как пишет о своём творении автор Николас Спаркс. Возможно, у вас будет другое мнение на этот счёт. Как гласит Векипедия, автор, вдохновленный историей бабушки и дедушки своей жены, постарался передать весь смысл их чистой любви на протяжении жизни.

" Мне не поставят памятник, имя моё скоро забудется, и все же я познал любовь, и мне этого достаточно" - девиз этой книги, который вы прочтёте в самом начале, а, дочитав до конца, поймёте всю их суть, доносимую писателем. Кажется, именно про такие произведения говорят "такая чистая любовь только в книжках".

В целом, книга не плохая, чтобы отвлечься от будничных проблем и скрасить вечер, все таки концовка оставляет тёпло  и надежду.