Цитаты из книги Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан

...спати разом означає більше, ніж переспати. Означає довіру.

Немає грішників більших за тих, що в церкві стоять у перших рядах.

Людина завжди щаслива, просто забуває про це. Заберіть у людини те, що вона любить, і вона відчує втрату. Поверніть їй це - і вона стане щасливою.

Колись я думав, що дириґент довсім не потрібен оркестрові. Таке переконання було плодом спостережень за музиками, які під час оркестру нечасто піднімають очі на свого поводиря. Втім, погляд зовні не бачить суті: дириґент задає ритм музиці, запускає її дихання, приборкує еґоїзм кожного окремо взятого інструмента й зливає їх у симфонію. Без нього музика перетворилася б на сварку.

...якщо не працює правосуддя, гра повертається на первісний рівень: око за око, життя за життя.

Ненависть додається бонусом до злості, як під час акції в супермаркеті.

"Пам'ять - наша скарбниця, але й наш кат."

Книжка, папір - це дерево, тому листок - це можливість для сторінки побачити сон про своє повнокровне життя, це її щасливий спогад.

... є аналіз крові, який допомагає визначити стан тіла, а я запровадив би аналіз домашніх бібліотек, що показував би стан розуму.

Можливо, наше життя - фільм, який дивиться Бог? Сидить собі перед небесним телевізором і споглядає за нашою метушнею - звивистою й небередбачуваною тільки заради того, щоб розважити примхливого глядача. Якщо це так, то жанр такої стрічки - трагікомедія

"Наше прожите життя схоже на мистецький твір, сюжет якого ми вже знаємо і не можемо змінити. Лише майбутнє вабить багатством можливостей, непередбачуваністю, тоді як минуле клубочиться грізно й твердне в ту ж мить, коли стається."

"Якби кожна людина в сумну мить плювала на все і вирушала до моря, бодай на півдня, то світ був би затишнішим. Але ми самі зупиняємо себе, обмежуємо, здаємося."

"Усмішка - це найдорожчий одяг, який ми вдягаємо для інших. І найбільш фальшивий."

"Все, що ми відкладаємо на потім, - не збувається, збувається, поступається новим бажанням. Я думаю, якщо в тебе є імпульс, раптове бажання, то треба йому скоритися, здійснити. Тоді життя справжнє,..."

"Вільною людина почувається лише в клітці, що збудована за її власним проектом."

"Любов, якщо вона справжня, не буває лише яскравою й позитивною: в ній завжди вдосталь прянощів провини, сорому й комплексів, невпевненості в собі, яка може перерости у впевненість і силу, коли ви разом."

"Якщо двоє людей вигріли між собою довіру, то розрив обов'язково посіє образу й блискавки."