світове мистецтво
- 27 книг
Ваша оценкаПортретний селянський живопис Панаса Ярмоленка, безперечно, - явище в українській образотворчій культурі. Явище, яке не тільки відкриває нове талановите ім’я, а й подає новий контекст життя портрету: з салонів еліти, козацької старшини, міської інтелігенції попередніх століть він поширюється і стає популярним серед селян, починаючи з 1920-х років.
Альбом «Панас Ярмоленко: портрет мого краю» представляє дослідження, яке здійснили Галина Щупак, Петро Гончар та Лідія Лихач. Розвідка про життя П...
Рейтинг LiveLib
4,5
3 оценки
- 567%
- 433%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 3Хотят прочитать 1
Рецензии
Mavka_25118 марта 2021 г.Читать далееПанас Ярмоленко: портрет мого краю.
⠀
Це мистецьке видання присвячене художнику з переяславщини Панасу Ярмоленку та його дочці Якилині. Вони були яскравими представниками українського наївного живопису. Раніше у селах переяславщини не було жодної хати не прикрашеної картинами Панаса чи Якилини. Нині твори їхнього мистецтва зберігаються у Історико-етнографічному заповіднику "Переяслав" та київському Музеї Івана Гончара.
⠀
Панас та Якилина Ярмоленко - визнані митці, як в Україні, так і за її межами. Укладачі даного видання поєднали найкращі картини зі спогадами і світлинами, відтворивши історію мистецької родини. І моєї родини у тому числі.
⠀
Справа в тому, що дружина Панаса, Уляна Ярмоленко (у дівоцтві - Чередниченко) була рідною сестрою моєї прабабусі Федосії. На сторінках цього альбому я познайомилася з людьми, які пішли у інший світ задовго до мого народження, але яким я завдячую життям. Це Параска та Омелян Чередниченко (батьки прабабусі), чиї портрети неодноразово писав Панас. Також тут є чимало дитячих світлин моєї бабусі Надії та інших родичів. Тому для мене це не просто книга. Це сімейна реліквія. Це пам'ять. Це коріння, яке тримає величезне і пишне родинне дерево. Це те, що передається із покоління у покоління.
⠀
Дякую видавництву "Родовід" за таку можливість!670- udik17 ноября 2018 г.Читать далее
Відшукуючи чергову книгу по наївному мистецтву, я кожного разу відкриваю щось нове у цьому щирому, унікальному і напівзабутому напрямку образотворчого мистецтва. Ярмоленко - сільський український художник про якого, насправді, відомо не так вже й багато, але усі його роботи - дуже яскравий приклад самобутньої сільської культури України 1920-1940-х, що якимось парадоксальним чином виживала не дивлячись на війни, колективізації, голод.
Ця книга-дослідження створена колективом авторів і мене вона зачепила якоюсь щирою душевністю, людяністю. Це не суха культурологічна монографія, це оповідь про людей яких зображував Ярмоленко. Цікаво те, що авторам вдалося знайти, розпитати та опублікувати фото багатьох хто ще був живий на 2006 рік (дата виходу книги), хто власне був зображений на портретах художника.
А історії знаходження усіх цих давніх портретів теж надають цій книзі "густого" антуражу - чого лише вартий опис закинутої, зарослої бур'яном, сільської хати, в якій вже ніхто не живе, але сімейний портрет створений Ярмоленко, все ще висить на стіні.5240
