Як читати класиків

Возможно, лучшая книга о книгах, которую я прочитал за последние ...надцать лет.

Как ни странно, пришлось довольно долго раскачиваться, прежде чем оставить отзыв о книге. Будь эта книга уже крайне популярной и читаемой, я бы оставил эту затею. Однако книга новая, автор хорошо известен, но все же довольно в узких кругах.

Для кого она полезна? Мне кажется, она равно хорошо зайдет и старшекласснику, и уже многоопытному взрослому читателю. Для юного читателя эта книга является отличным противоядием от отравления безумным курсом литературы в школе (ааа, Кафка!!). И автор тут говорит: не читайте "Превращение". Воу, неужели? Да, именно так. Нельзя читать такие вещи, пока вы не пройдете путь от более простых моносюжетных книг, переходя постепенно к усложненным сочетаниям формы и сюжета в фантастике, мрачной прозе и детективах (вот где можно запоем читать и читать!), и уже потом где-то наметится лесенка к сложным формам.

А Карпенко-Карого, пожалуй, вообще не стоит читать в школе.

Для взрослых же эта книга будет интересна по причине иной: большинство из нас читатели стихийные, без продуманного подхода к тому, кого, как и когда читать. От этого с возрастом все больше мы сдаемся в плен литературе приятной (ничего плохого в этом нет), но перестаем делать попытки взять высоту и понять, например, отчего латиноамериканский мистический реализм - это эпохально. Ну или почему Эко или Фаулза мы читаем с удовольствием, а Кафку предпочитаем обходить стороной (то ли я идиот, то ли это заговор?).

Нам, взрослым читателям, Ростислав Семкив дает шанс. Пожалуй, ему можно поверить: он не только знает свое дело (преподает литературу в Могилянке), но и хорошо понимает предмет: в частности, итоговый список книг во многом основан на фундаментальных исследованиях типа "Западного канона" Блюма и т.п.

В конце концов, книга написана легко. Можно читать в ванной и на пляже. Проверенно.

Читати про читання? Книга про книги? Трохи комічно, але як надихає. Якщо у вас література викликає щемке поколювання в області серця або, навпаки, вселяє німий первісний жах - "Як читати класиків" прописана першим рядком у рецепті. У першому випадку ви будете шукати ще більше часу на книжки, у другому - гарантовано захочете почитати щось смачне, навіть якщо цього взагалі ніколи не робили.

От що відбувається, коли читаєш книгу, зі сторінок якої виливається любов до літератури. Любов, яка відчувається у кожному слові. Воно не дивно (а може і дивно), бо Семків - людина, що тісно пов'язана з тим самим літературним процесом. Це я вже потім зрозуміла, коли загуглила, а до того і знати не знала, хто він такий. Але ТАК писати про книжки може тільки той, хто дійсно їх обожнює.

Окремий плюс самому виданню - оці підкреслювання і виділення створювали відчуття такої собі "чернетки для ізбранних". Інтегрована палітурка - то окремий кайф.

Коротше, беріть "Як читати класиків" і гризіть граніт літератури, яка буває складною, буває легкою, але завжди  залишається прекрасною (звісно, це стосується гарних книжок

Ну звісно ж, я не могла пройти повз цю книгу! Вона - як ковток потужного енергетика, який заряджає читацьким натхненням. «Книголаверський» нонфікшн Ростислава Семківа (я зараз і про попередню його книжку «Як писали класики» також) з перших сторінок окриляє читача і відносить у захопливі мандри книжковими світами. Не знаю, як ви, а я б залишилася там жити! Стільки цікавих фактів про письменників та корисних порад щодо читання, мабуть, не знайти більше ніде. Принаймні, в українських авторів – так точно!

Не бійтеся покидати погані книги недочитаними! Регулярність робить справжні дива з вашою швидкістю читання ;-) Книги можна (і треба) креслити олівцем, коли читаєш. Читати потрібно усі жанри, а не тільки "елітарні". До деяких шедеврів читачу потрібно «дорости», і допоможе в цьому тільки багаж прочитаних простіших книг!

Ось такі поради взяла для себе. І це – тільки краплинка в морі цієї чудової книги! Література в «Як читати класиків» – це не та велика і страшна штука, яка відлякує своєю могутністю і висотою. Вона – засіб художньої насолоди й потужний стимулятор нашого інтелекту. А щоб могла стати доступною для кожного, пан Ростислав і написав свій «путівник до книгораю» (це визначення я сама придумала, не шукайте :-) ). Тому однозначно - #mustread !