Щирик зі Змієвої гори

- так починається анотація до цієї казки.

На жаль, в житті все набагато складніше, страшне стерво прокидається кожні сто років, а то і менше. І тоді не просто йде викрадення людей, йде винищення цілих націй, знищуються міста і села заради его однієї недолюдини.

Та давайте про казку.
Знайомтесь - Щирик, дракон зі Змієвої гори (не плутати з островом). Віш ще зовсім маленький дракончик, навіть крил немає, а тому потребує захисту і навіть няньки. Звичайно, перше йому батечко Змій Горинич забезпечити може. А от з другим проблеми. Але з цим підсуєтився давній друг Горинича (вірніше старий недруг, але то вже інша історія) Костій Безсмертний. І товариша для ігор йому вкрав, і кухарку найняв, щоб готувала смачно, і приглядала за малим бешкетником.

Ох і здивувалася я, коли дізналася, що ж це за кухарка! Та це ж наша стара знайома відьма Ядвіга Олізарівна зі своїм Аристархом, котом, тобто. Ті самі Гості на мітлі , пам’ятаєте?
Боже ж і наробили шуму! Та вони це вміють, не сумнівайтесь.

Хороша і щира книга. Але якщо добре задуматися, то не така вже й добра. Сучасні казки в сучасні реалії.

Історії Володимира Рутківського — як оповідки улюбленого дідуся: добрі, захопливі, з пригодами і веселощами. А ще це завжди велика любов до природи і всього живого, навіть якщо це живе — великий пазуристий кровожерливий хижак)

Раз на 400 років прокидається дракон під горою і починає своє полювання. Ось і цього разу настав йому час пробуджуватися, а разом з ним — і Костію Безсмертному, котрий служить йому спокін віків вірою і правдою (і за грудки золота). А ще у Змія Гориновича (звісно, ми ж про нього) тепер є малий син Щирик, ще безкрилий і дуже наївний, і йому потрібна нянька...

Це історія, яку буде цікаво читати що малечі, що дорослим разом з нею. Смертельні герці, сучасні герої, підступні капості і навіть улюблені герої з інших книжок — “Бухтик із тихого затону” та “Гості на мітлі”. А крім того — це історія про справжню дружбу, про те, як це — підтримувати і захищати один одного, і що таке сімейна честь і навіть “тварь я дрожащая или право имею?”) Казки Володимира Рутківського — це завжди добра і затишна історія, яка не дасть нудьгувати. І дракони же, дракони! Вони значно ближче, ніж ви думаєте ;)