Midnight Sun

Кэти вполне обычная девушка. Она пишет песни и играет на гитаре, у нее есть любящий отец и лучшая подруга. За исключением одного - у неё очень необычная болезнь - чрезмерная чувствительность к солнечным лучам. Любой, даже самый короткий, контакт с ними может стать для неё смертельным. Ей попросту нельзя находиться на солнце. Но несмотря на болезнь, Кэти пытается жить нормальной жизнью, с той лишь разницей, что спит она днём, а оживает с наступлением темноты. В один из таких вечеров, пока её сверстники отмечают окончание учебы, она берет гитару и отправляется на опустевший вокзал.. Здесь-то и произойдет встреча, которая изменит её жизнь. С парнем Чарли, который до этой ночи даже не знал о её существовании, зато Кэти знала о нем всё, ведь всё это время она наблюдала за его жизнью из окна своей комнаты и уже давно была в него влюблена.. Но, желая побыть хоть немного нормальным подростком, она не расскажет ему о своём заболевании..

Трогательная, но от этого не менее поучительная история.. История не столько о болезни, сколько о жизни, о любви и о том, как важно ценить время и пользоваться всеми возможностями, которые нам предоставляются..

P.S. После просмотра одноимённого фильма, мое сердце окончательно разбито..

Прочитано во втором туре #книжныевойны в банде #новыйштурмовик

Ми самі робимо своє життя казкою. Навіть якщо ви хворієте на невиліковну хворобу це не завадить вам стати щасливою. Хорошим прикладом цього є Кейті - дівчина, яка хворіє на ПК . Перші вечірки, кохання, перший поцілунок та веселі ночі - все це відчула дівчина, яка гадала, що ніколи не стане по справді щасливою. Але потрібнго пам'ятати, що ми самі створюємо собі щастя. Нівідкого не залежить твоє життя. Якщо ви справді підете за своєю мрією і будете добиватися її щодня ви обов'язково станете щастивими. Адже наше життя в наших руках!

Я обожнюю відслідковувати майбутні екранізації та, перш ніж приступати до перегляду фільму, ознайомлюватися з першоджерелом. Помітивши, що скоро вийде свіженька мелодрама «Опівнічне сонце» (та спокусившись тим, що у головній ролі Патрік Шварценегер) я вирішила прочитати однойменний роман Тріші Кук.

Короткий опис: 17-річна Кейті Прайс має рідкісне захворювання, через яке навіть найменший контакт із сонячним світлом може стати для неї смертельним. Вдень вона змушена сидіти вдома, і з товаришів у неї лише батько-вдівець і єдина подруга. Світ відкривається для Кейті лише з настанням ночі, коли вона йде з гітарою на місцевий вокзал і грає для тих, хто прибуває і від’їжджає. Чарлі Рід — колишня зірка спорту, яким Кейті захоплювалась потай багато років, випадково помічає дівчину, яка грає на гітарі і за велінням долі відповідає на її кохання взаємністю.

Здається, останнім часом формула написання більшості книг young adult наступна: беремо дівчину зі смертельною хворобою, додаємо шалено закоханого в неї хлопця, і розтягуємо цю любов на 200-300 сторінок. «Провина зірок» Джона Гріна та «Поки я жива» Дженні Даунхем гарні тому докази. Та якщо ці книги глибоко вразили мене у свій час, то з цією подібного ефекту не вийшло. Я в жодному разі не шкодую, що взялась її читати, а, навпаки, залюбки провела з нею час. Однак сказати, що лишилась під надзвичайним враженням не можу. Половина книга, як на мене, дещо поверхова, прочитав і забув, розвиток подій показано аж занадто швидко та хаотично. Але, якщо ви хочете обрати щось «легеньке» для читання, це непоганий варіант.