Мучные младенцы

Сложно оценивать книгу, поскольку читается как учебное пособие для необузданных детей, а не как увлекательная повесть.
Интересно, что всегда острее и более чутко такие эксперименты воспринимают самые буйные и шумные дети, ведь за их громким и показательным поведением скрывается душевная психологическая травма. К примеру: уход отца из семьи главного героя.
Шум и выходки это всего лишь способ обратить на себя внимание и чуть ли не отчаянный призыв о помощи.
Но что делать ребенку, у которого нет взрослого примера для подражания. Должен ли им стать учитель, чтобы указать правильный путь?

В течение 21 дня неучам четвёртого "В" класса предстоит заботиться о мучных младенцах под руководством невежественного педагога.

Конечно, мы узнаём в этих детях интересных, разумных хулиганов, по-своему добрых и вполне способных; а в учителе видим сочувствующего педагога. Но всё это мы уже проходили, всё это уже читали в произведениях, детально продуманных и проработанных.

Хорошая идея мастерски превращается автором в балаган, ложную утопию. Есть в истории что-то поучительное, впечатляющее, но только повесть эта не сказочная, а значит и говорить нужно серьёзно, по-настоящему.

Книги, в которых поднимаются темы личностного роста и принципы нестандартной педагогики, открываешь, чтобы узнать правду, задуматься и получить некоторые ответы - или же задаться новыми вопросами. Но Энн Файн разыграла глупую трагикомедию, герои которой так и остались вымышленными.

⠀

⠀
Шибайголова. Хуліган. Величезний громила. Один з яскравих представників класу, де навчаються самі лише задири та неуки.
⠀
Б'є однокласників ранцем.
Висмокчує чорнило з ручки та сидить з розфарбованим язиком.
Засинає та хропить на уроках так, що вікна тремтять...
⠀
Розбишака Саймон з однокласниками опиняється в полоні шкільного наукового експерименту - протягом декількох тижнів вони мають приглядати за борошняними немовлятами, ніби це справжні діти.
⠀
Триматимати його в чистоті, зважувати, постійно носити з собою.
⠀
Тканинний сверточок з великими очима, бантиком і чепчиком, в платтячку. А середині купа борошна. Сміх та й годі!
⠀
Але це "немовлятко" відкриє зовсім іншого Саймона Мартіна.
⠀
Хлопця, який досі не може збагнути чому власний батько покинув його.
⠀
Він провів з сином 1008 годин, лише 6 тижнів від дня народження...і зник без жодних пояснень.
⠀
Хлопець так турбується про несправжню дитину, а його тато пішов.
⠀
Як він міг?
Невже його сердце не тріпотіло від посмішки сина?
Чи батько не витримав клопоту з новонародженим? Або його син просто не вартий, щоб залишитися та виховувати його...
⠀
Через відношення до борошняного немовляти Саймон дізнається більше про себе, спостерігає за оточуючими, розуміє що правильно, а що ні.
⠀
І поволі прокладає шлях до розгадки причин вчинку свого тата. Адже коли сам стаєш батьком, навіть якщо лише борошняного немовляти, можешь відчути з якою відповідальністю мали справу твої мама і тато.
⠀
Зворушлива і мила історія, з гумором та хлопчаковими веселощами.
⠀