
Притчі для цінителів японської літератури
Чомусь мені здавалося, що ця книга – японські казки для дітей. Дуже вона мене зацікавила, коли побачила її в бібліотеці. Взявши додому, почала читати дітям, але їм було незрозуміло, який сенс цих історій. Чесно кажучи, й мені цей сенс незрозумілий... Як не намагалася проникнутися цими медитативними історіями, вдавалося тільки надумати й „за вуха притягнути” те, що ж автор мав на увазі, коли писав ці притчі. Дуже складно та повільно вони читалися... На мою думку, ця книга може подарувати приємні емоції тільки істинному поціновувачу японської літератури. Звичайну людину ці історії, мабуть, тільки здивують і поставлять в глухий кут нерозуміння. Що мені сподобалося в цій книзі, так це дуже вдалий переклад Ігоря Дубінського. Така „глянсована, лискуча” українська мова з галицьким неповторним акцентом дуже втішила та була тим, заради чого потрібно було все ж таки дочитати книгу. Хочу сказати, що ця збірка була подарована нашій районній бібліотеці Міжнародною організацією з міграції за підтримки уряду Японії. Неймовірно приємно те, що такі далекі, але настільки культурні японці профінансували капітальний ремонт багатьох бібліотек Донецької області. Тепер ці бібліотеки такі гарні, яскраві, зручні, затишні й цікаві, що туди хочеться ходити всією родиною якнайчастіше! Дякуємо!





























