Доволі оригінально - «Війна у війні»
Бо п’ятдесят, або навіть дев’яносто відсотків правди, не буває…
Книга, яка розповідає про історичні події та двох друзів, що по-різному реагують на ті ж історичні події. А ще – книга про покоління, про націю, про історію, про війну… Та... про – людяність….
Були моменти, коли чіпляло. Сильно чіпляло, коли в будь-якому випадку людина чи лишалася Людиною, чи просто ламалася під тиском обставин…
Я не знаю, не можу судити…. Просто виходить легко засуджувати через N -нну кількість років.
До плюсів – кількість сторінок, шрифт, доступність у прочитанні. Сподобалася лірична лінія.
З мінусів: мені не сподобалася обкладинка. Ну, не тягнуло до прочитання. Не естетична, чи якась віддалена – я взагалі спочатку вирішила, що якийсь «халтурний» детектив. Далі - по завершенню – мені видалося дивним (СПОЙЛЕР),
Хоча, можливо в цьому – і є Особливість автора, коли він зробив таким Кінець!
Читайте, бо ця історія нікого не лишить байдужим!!!!
П.С. От як все таки – релігія тісно пов’язана з військовими діями:
«- Ножі і сокири, які вам роздасть капрал Лаба, освячені нашим ксьондзом! Тож з Божою допомогою на святе діло! «
Хоча, яке може бути святе діло з ножем та сокирою?!? Страшно та боляче читати про таке.
Неточність у цій книзі: Сторінка 144:
Чоловіки з родина Гриця Нещука здавна заробляли на хліб тим, що шили для селян кожухи.
П.П.С. Гарна назва «Війна у війні». А ще чіпляють останні батькові слова: «І тебе я народив людиною, сину…»
Такою має бути сучасна українська література.
2 понравилось
