Пам'ять крові

Іде Друга світова. Під час неї на Волині точиться ще одна «війна у війні» — страшна, братовбивча. Іларіон і Левон товаришували з дитинства. Разом училися в гімназії, грали з батьками у гурті сільських музик, закохалися в одну і ту ж дівчину Анну. Суперники в коханні, вони з початком війни поступово стали непримиренними суперниками у спровокованому окупантами польсько-українському протистоянні. Ларко Ткачук стає вояком УПА, Левон Красніцький — Армії Крайової.

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

9 оценок

5
33%
4
67%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 9Хотят прочитать 4

Рецензии

ami0028 июня 2018 г.
Доволі оригінально - «Війна у війні»
Бо п’ятдесят, або навіть дев’яносто відсотків правди, не буває…
Книга, яка розповідає про історичні події та двох друзів, що по-різному реагують на ті ж історичні події. А ще – книга про покоління, про націю, про історію, про війну… Та... про – людяність….
Були моменти, коли чіпляло. Сильно чіпляло, коли в будь-якому випадку людина чи лишалася Людиною, чи просто ламалася під тиском обставин…
Я не знаю, не можу судити…. Просто виходить легко засуджувати через N -нну кількість років.
До плюсів – кількість сторінок, шрифт, доступність у прочитанні. Сподобалася лірична лінія.
З мінусів: мені не сподобалася обкладинка. Ну, не тягнуло до прочитання. Не естетична, чи якась віддалена – я взагалі спочатку вирішила, що якийсь «халтурний» детектив. Далі - по завершенню – мені видалося дивним
(СПОЙЛЕР),
що вижили ВСІ – я маю на увазі і Анну, це при тому, що вона була шаленою патріоткою. За свою державу боролася, як могла. Мені мало ймовірно, що після війни дві родини змогли б відродитися і бути сусідами…
Хоча, можливо в цьому – і є Особливість автора, коли він зробив таким Кінець!
Читайте, бо ця історія нікого не лишить байдужим!!!!
П.С. От як все таки – релігія тісно пов’язана з військовими діями:

«- Ножі і сокири, які вам роздасть капрал Лаба, освячені нашим ксьондзом! Тож з Божою допомогою на святе діло! «
Хоча, яке може бути святе діло з ножем та сокирою?!? Страшно та боляче читати про таке.
Неточність у цій книзі:
Сторінка 144:

Чоловіки з родина Гриця Нещука здавна заробляли на хліб тим, що шили для селян кожухи.
П.П.С. Гарна назва «Війна у війні».
А ще чіпляють останні батькові слова: «І тебе я народив людиною, сину…»
Такою має бути сучасна українська література.
Читать далее
2
232

Все рецензии

Цитаты

ami0028 июня 2018 г.
Бо п’ятдесят, або навіть дев’яносто відсотків правди, не буває…
0
42
ami0028 июня 2018 г.
«- Ножі і сокири, які вам роздасть капрал Лаба, освячені нашим ксьондзом! Тож з Божою допомогою на святе діло!
0
27
ami0028 июня 2018 г.
останні батькові слова: «І тебе я народив людиною, сину…»
0
20