Цитаты из книги 1984

“Твой злейший враг, подумал он, — это твоя нервная система. В любую минуту внутреннее напряжение может отразиться на твоей наружности”

Pasaje de: Оруэлл, Джордж. “1984.” Прогресс, 1949. iBooks. Es posible que este material esté protegido por copyright.

Когда старояз окончательно отомрет, порвется последняя связь с прошлым. История уже была переписана, но фрагменты старой литературы, не вполне подчищенные, ... стали бы непонятны и непереводимы.

“Если падаешь с высоты, схватиться за веревку — не трусость” .

“Он мысленно видел ее голой, видел ее молодое тело — как тогда во сне. А ведь сперва он считал ее дурой вроде остальных — напичканной ложью и ненавистью, с замороженным низом. При мысли о том, что можно ее потерять, что ему не достанется молодое белое тело, Уинстона лихорадило. Но встретиться с ней было немыслимо сложно. Все равно что сделать ход в шахматах, когда тебе поставили мат”.

Outside, even through the shut window-pane, the world looked cold. Down in the street little eddies of wind were whirling dust and torn paper into spirals, and though the sun was shining and the sky a harsh blue, there seemed to be no colour in anything, except the posters that were plastered everywhere

Агресивно-слухняна більшість — дуже влучна характеристика інертного, байдужого до всього, окрім власного добробуту, прошарку суспільства, який становить від 80 до 95-98% загалу, залежно від країни та історичного періоду, і на який завжди спиралася і буде спиратися будь-яка влада.

Народні маси ніколи не повстануть з власної ініціативи, і вони ніколи не повстануть лише тому, що їх пригнічують. І справді, поки у них немає з чим порівнювати, вони навіть не усвідомлюють свого пригнічення.

Так зване "скасування приватної власності", здійснене в середині сторіччя, насправді означало концентрацію власності в значно меншій кількості рук, аніж раніше, але з тією відмінністю, що нові власники утворювали організовану групу, а не стихійну масу індивідів.

Винайдення друкарства полегшило маніпулювання громадською думкою, а кіно і радіо сприяли подальшому розвиткові цього процесу.

Усе розпливалося в невизначеності. Минуле було стерте, процес стирання забутий, брехня стала правдою.

The smell of her hair, the taste of her mouth, the feeling of her skin seemed to have got inside him, or into the air all round him. She had become a physical necessity.

Don't you enjoy being alive? Don't you like feeling: This is me, this is my hand, this is my leg, I'm real, I'm solid, I'm alive!

Удалось , удалось наконец !

живой скелет в грязном белье сидит и плачет под ярким белым светом;

— Кто о вас сообщил? — спросил Уинстон. — Дочурка, — со скорбной гордостью ответил Парсонс.

таймс 03.12.83 минусминус изложен наказ с. б. упомянуты нелица

Уинстон резко повернулся. Он придал лицу выражение спокойного оптимизма, наиболее уместное перед телекраном, и прошел в другой конец комнаты, к крохотной кухоньке.

-"Кто управляет прошлым, тот управляет будущим; кто управляет настоящим, тот управляет прошлым", - послушно произнёс Уинстон.