El laberinto de los espíritus

Офіційну історію завжди пишуть хронікери, що належать або до переможців, або до переможених, але ніколи ті, які потрапили в пастку між двома таборами і які зазвичай не підкидують дров у вогнище.

Витрачати гроші на книжки – це задоволення, у якому я не хочу себе обмежувати.

Він завжди вважав, що доля, коли не нападає підступно й безсоромно на невинних, любить перепочивати на залізничних вокзалах. Тут починаються або закінчуються трагедії і романи, відбуваються втечі й повернення, зради й розлуки. Саме життя – це, так би мовити, вокзал, на якому хтось завжди сідає – або когось садять – на не той потяг.

Мудрий чоловік не стане будити вулкани, революції чи вагітних жінок.

– Друже мій, – промовив він нарешті. – Не втрачай надії. Якщо я чогось і навчився у цьому сучому світі, то лише того, що доля завжди чекає на тебе за рогом вулиці. Немовби злодюжка, профура чи продавець лотерейних білетів – три найбільш помічні її втілення. І якщо одного дня ти вирішиш піти на її пошуки (тому що доля сама не прийде до тебе додому), тоді ти побачиш, що вона дасть тобі другий шанс.

Прошлое не исчезает, сколько бы ни старались его забыть глупцы и подделать лжецы, чтобы продать ещё раз, выдав за новое.

Правда - это договор, избавляющий обычных людей от необходимости уживаться с реальностью.

Мудрый человек знает, как опасно будить вулканы, революции и беременных женщин

Одни играют в футбол, другие взламывают замки. У человека должно быть какое-то увлечение ...

Все важное в жизни достаётся с трудом