Цитаты из книги Пуговицы

Дивно: на різних кінцях континенту люди часом роблять одні й ті самі рухи,не замислюючись,хто їх вигадав першим.Скажімо,хапаються за кінчик вуха або крутять дулі,або-пальцем біля скроні...

Проживши не малий вік, я розумію, що людське життя - зовсім не те, що ми собі про нього уявляємо. Адже Бог не дає жодних гарантій на те, що буде легко. Це вигадуємо ми самі, заколисуючи себе, сподіваючись, що буде саме так, як ми собі намислили.

Можливо, є в цьому якась розрада - показати іншому, що ти страждав не менше за нього.

Не свари час і молодь. Раніше було краще лише тому, що тобі було менше років.

Радій тому, що маєш нині: завтра щезне й воно...

Ще раз упевнився, що світ малий, мов помаранч - вміщається в долоню. Витискай з нього сік одним рухом і пий. Але є одна умова: він перший мусить вичавити з тебе всі соки!

Я бачив людей у краватках, за цілком благопристойними й навіть патріотичними пиками яких ховалися свинячі писки і кабанячі ікла. Вони порпались у будь-якому багні, де сподівались відшукати золотий жолудь, щоб покласти його в своє, і без того напаковане мотлохом, лігво. Так було скрізь, хоч куди кинь оком.

Той, хто хоч якимось чином торкався влади (навіть влади химерної, мізерної, котра обмежувалася обідраним кабінетом у Богом забутій глибинці), починав безбожно набивати власні кишені. Хто - копійчаним насінням, хто - цілими заводами. Байдуже - аби гребти.

Я повернусь,.., коли... ...Коли ми переможемо. І без емоцій згадаємо свою тривогу, гнів і розпач - але без гніву і розпачу. ...Коли зрозуміємо, що воювати можна, маючи в душі ненависть, гнів, біль, а перемагати - лише з любов`ю. І це - найтяжче, чого мені ще треба навчатися. Але, обіцяю - я навчусь...

...все це (Майдан) - попри всю серйозність і невідомість майбутнього - нагадує свято. Свято єднання і радості від зустрічей з такими самими, як ти.

Потім прийшла самотність. І здивування від того, як швидко минає життя. І... яке воно довге, що всього і не запам`ятаєш.

...невисловлені трагедії криються і за зачиненими стулками в багатьох інших. Гадаю - в усіх. У кожного - своє...

...люди хочуть мати пастиря, вірити месії, йти за пасіонарієм, слухати пророка. Їм страшно залишитись сам на сам із собою, їм потрібен поводир.

- Ви хочете сказати, що наступного дня (після розстрілу демонстрації) ви вийшли на роботу??

• Вийшли... Адже були рабами, рабами й лишилися. Мабуть той, хто цю кашу заварив в сімнадцятому - добре знав, що страх з людьми робить!

...життя цікаве і непередбачуване. ...воно часом підкидає такі сюжети, які неможливо вигадати, а головне - розплутати за законами жанру.

Є такі люди, в яких ангели на пальцях ночують. Воно називається різними іменами - талант, призначення, покара, самотність, хрест.

Отже краса світу не залежала від оточення і обставин! Вона залежала від чогось зовсім іншого, від того, на що відгукується душа - це зіщулене і замкнене "чарівне віяло"

В какой-то момент наступает это время Х, когда ты должен сделать выбор: кому верить, за кем идти, с кем стать бок о бок? А если этот выбор сделаешь, пользуясь чьим-то авторитетом, обещанием, подвижной картинкой телевидения, симпатией к трогательным дужкам очков, к сноровке составлять слова - будет ли он, этот выбор, именно твоим?