Цитаты из книги Три товарища

-Але ж це, власне кажучи, ганьба - отак ходити по святій землі і майже зовсім нічого не знати про неї. -Значно більша ганьба, коли людина взагалі не знає, чого вона тиняється по землі.

Ми забагато знаємо, та замало можемо. Тому що забагато знаємо.

Мені і цей раз, як і завжди, приємно вразила оця її радість пробудження, я так любив у ній це... Бо я ніколи не прокидався радісний.

Ти й без того знаєш надто багато, щоб бути по-справжньому щасливим.

Коли розлютуєшся, то треба розважатись, а не злоститись на всіх і на все.

Життя барвисте, але, недосконале.

...ненавидів усю цю балаканину про злиття двох законах душ в одну, бо вважав, що двоє повинні лишатися двома, а не ставати одним, що треба якнайчастіше віддалятися один від одного, щоб зустрічатися знов і знов. Тільки той, хто часто, раз у раз самотніє, знає, що таке щастя з'єднання. Все інше тільки руйнує таємницю напруженого пориву. А що сильніше відкидало людину до магчних сфер самотності, як не вирпочуттів, не підкорення душевному заворушенню, не сила стихії, буря, ніч, музика? А любов...

Театри, концерти, кники - я вже втратив смак до всфх цих буржуазних звичок. Не ті часи були. Досить комедій розугрувалося в політичному житті, щовечора стрілянинадавала концерти іншого порядку, а велетенська книга людської недолі та злиднів вражала сильнше, ніж усі книгозбірні світу.

Віднині я розцюватиму кравців вище, як філософів. Вони ж бо вносять красу в життя. Це в сто разів цінніше, аніж найглибинніші думки!

І що то ви всі за люди, ви, молодь! Минуле ви ненавидите, сучасне - зневажаєте, майбутнє вам байдуже!

Таких жінок люблять довіку. Стороцентні жінки швидко надокучають. Повноцінні теж. А от "фрагменти" - ніколи.

Коли б ми не любили хоч трохи красу, все було б пропало.

Ніч - це протест природи проти прокази, яку несе цивілізація.

Коли б люди жили вічно, ти був би безробітним, старий нахлібнику смерті!

Життя, брати мої, це хвороба, а вмирання починається з дня народження. Кожен віддих, кожне биття серця - це вже елементи вмирання, це вже наближення до могили.

Найтяжча в світі хвороба, Фердінанде, це - мислити! Вона невидужна.

...Стару, зворушливу, безнадійну мрію людськості - вічність!

Найнебезпечніше в світі, це коли чоловік стає дотепником. Нвйзловісніше, брати мої це час! Так час! Ота мить, в чку ми живем і якою ніколи не володіємо.

Тільк щоб воля була! Вона цінніша за любов! Та про це дізнаютья вже потім.

...всяка любов хоче буди вічною, а в цьому її одвічна мука.