Шапочка і кит

В жизни восьмилетнего мальчика Шапочки больше нет бассейна, вкусной еды, домашних животных и школы — всего того, что является нормой для других детей. А все потому, что он болен лейкозом.
⠀
Но у него есть любящие родители, хоть они и в разводе, заботливая бабушка и... Кит — тайный друг, прилетающий каждый вечер.
⠀
День ото дня Шапочка вынужден принимать таблетки. Привычны для него и болезненные уколы, анализы, стены больницы. Однако мальчик готов вытерпеть многое, чтобы однажды наступил тот день, когда доктор скажет его маме, что он здоров.
.
.
«Шапочка и кит» — взрослая книга для детей, в которой много любви и печали, боли и надежды.
⠀
Такая трогательная, чувственная, наполненная силой история принятия и борьбы, нашедшая отклик в моем сердце.
⠀
Р. S. Прекрасно дополнили написанное иллюстрации Юлии Пилипчатиной — шикарные.
.
.
Интересные факты:
⠀
• В книге использован мотив выдуманного друга. Это хорошо известный и успешно апробованный прием «собеседника для больного».
⠀
• 5 грн от стоимости каждого купленного экземпляра переводятся на счет международного благотворительного фонда «Таблеточки» в помощь детям с раком крови.

это такая невероятно добрая и честная история про мальчика, который носит синюю шапочку, дружит с летающим китом и кормит его своими таблетками. мальчика, который хочет кататься на лонгборде, ходить в школу, плавать в бассейне и кушать вкусняшки, но ему пока нельзя. а еще хочет завести собаку, потому что "если кто-то хочет, чтоб ему было хорошо, и не знает, как - нужно просто иметь кота или пса и любить их". про мальчика, который перечитал все на свете книги о животных ("на самом деле где-то двадцать три, но это тоже очень много"), грустит, потому что "у мамы с папой не вышло", а еще борется с лейкозом. и все обязательно будет хорошо, потому что иначе никак. это практически "малыш и карлсон", только "шапочка и кит".

Щороку в Україні виявляють більше 1000 нових випадків онкології у дітей.
З року в рік кількість маленьких пацієнтів більшає і кожен з них веде свою відважну боротьбу з підступним монстром.
⠀
Хлопчик за прізвиськом Шапочка - один з  воїнів.
Він не боїться свого діагнозу, чемно себе поводить і дотримується необхідних правил, адже вірить, що зможе одержати перемогу над злою хворобою - лейкозом.
⠀
Люблячі і турботливі батьки й трохи буркотлива бабуся підтримують його...а ще Шапочка має загадкового друга Кита, який парить у безкрайньому небі, пірнає у хмари, відпочиває поверх дерев у парку і живе життям, зовсім не схожим на будні звичайного кита.
⠀
І разом з Китом хлопчик може подорожувати цим дивним світом, тонка межа якого з реальністю ледве помітна.
⠀
Ця книга несе в собі цінний посил - щоденну віру і сподівання на добре майбутнє, де є все чого так не вистачає маленькому воїну Шапу: розваги, смаколики, активний відпочинок, прогулянки і омріяна собака.
⠀
Історія, в якій хвороба - не вирок.
В головній ролі тут життя, з усіма його барвами.
Особливий дитячий погляд на навколишній світ, щире та кумедне  сприйняття речей, з якими стикається герой книги не залишають байдужим.
⠀
Такі книги здатні дарувати силу, вони нагадують про цінність простих речей, розгортають перед читачем особливий світ, в якому є місце найнеймовірнішим явищам - як то розмовляючий кит, що парує у небі, так і найбуденнішим обставинам з життя однієї з тисяч сімей, що стикнулися з викликом долі.
⠀
“Шапочка і Кит” - невелика, але глибока історія, яка поцілила мені в саме серце. Особливу увагу привертають ілюстрації, малюнки дуже пасують пануючій атмосфері.

Книга попала ко мне случайно, и когда я брал её в руки, то ожидал увидеть легкую детскую сказочку. Решил ознакомиться и уже в самом начале понял что это не совсем так.

Перед нами постает история рассказываемая мальчиком болеющим на лейкоз. Его мировосприятие, его рассуждения, мечты и мысли.

Однажды, мальчик увидел в окне огромного, парящего в небе, кита. Они сдружились и парень начал подкармливать его своими таблетками.

События происходят во время лечения и кит дает некую поддержку, рядом с ним мальчик чувствует себя лучше.

Интересная и красивая история, в которую погружаешься. Читается очень легко.

Напевно, не вистачить слів, щоб описати враження від прочитаного. Напевно, я не зможу підібрати правильні. Напевно, я не зможу виразити все те, що зараз відчуваю.
Це книга-катарсис.
Це все так сумно, щоб хочеться згорнутися калачиком і тихенько поплакати,щоб ніхто не бачив, але написано так просто і невимушено, що хочеться вірити в краще.
Це історія про маленького хлопчика, для якого всі радощі дитиства залишаються лише мріями. Якому не можна куштувати солодощі чи бодай маленького шматочка піци, не можна гладити собак, гратися з друзями, ходити до школи, бігати.

У нього є лонгборд, на якому не можна їздити і ласти, котрими наразі нема де користуватися. У нього є повідок і нашийник для справжнього собаки, а це ж майже так само приємно, як власний собака, бо в кого є нашийник - в того мусить колись і собака до нього зявитись.
Знаєш, Шапочко, ти обовязково одужаєш. Тобі куплять собаку, ти поїдеш з мамою до Франції, ти підеш в школу і будеш їсти все, що захочеш. Як добре все буде уже незабаром.
(Насправді, книга дитяча, але я б дуже хотіла, щоб її прочитав кожен дорослий.
Діти можуть вміють бути сміливими, діти вміють не боятися, діти вміють вірити в краще, діти вміють боротися! І почасти діти розуміють набагато більше, ніж дорослі.)