Львів. Кава. Любов

Рейтинг LiveLib

4,1

208 оценок

• 5
  38%
• 4
  39%
• 3
  17%
• 2
  3%
• 1
  2%

Ваша оценка

Отметить эмоции

Прочитали 253Хотят прочитать 148

Рецензии

• 

  Coffee_limon5 февраля 2016 г.

  И Львов, и кофе, и даже дождь

  Вот что странно. На эту книгу всего одна рецензия. Хорошая, вдумчивая рецензия, с личным мнением читателя Blackangel8. И именно потому, что рецензия вдумчивая и хорошая, становится стыдно, что лично мне книга понравилась. Правда, почему-то стыдно...
  Я почти не читала книги авторов, написавших свои истории для этого сборника и не знаю, как они пишут романы, поэтому их рассказы показались мне чувственными, искренними и настоящими. И Львов я знаю именно таким, каким он описан. Тоже промашка - я всего лишь иногда заезжающий в город турист, я очарована им, его мистической красотой и романтичным флером. Мне нравится в нем все - и кофе, и даже дождь... И любовь... Мне не повезло, я не знаю другой. Только такую. На грани, до слез и до ... "вийти на балкон і стрибнути". Стыдно...
  Но книга меня потрясла, я просто переболела ею - так близко, так осязаемо... Почти каждая история ( а это современные истории, про любовь, жизнь, войну) как ножом по сердцу, каждая прогулка по городу - перебор по струнам ностальгии, каждый глоток кофе - до головокружения.
  А еще я открыла для себя новое имя. Обязательно поищу книги автора Виктория Гранецкая. Именно ее "Абонентьска скринька" в книге зацепила больше всего. Сутки не могла читать дальше. Эх, экранизировать бы!
  Не знаю, мне понравилось... Нет, не все целиком, были в сборнике и, действительно, ровные рассказы. Но те, что зацепили... ими я буду продолжать болеть.

  А еще захотелось продолжить свой "Дневник литературных путешествий"

  Поехали во Львов?

  Сорри, я не могла не написать этот отзыв. Ведь не должно быть у книги только отрицательного мнения...

  Читать далее

  30

  1,7K
• 

  dolli_k23 октября 2016 г.

  [...] направду кожен наш учинок впливає на майбутнє, і не лише наше особисте. Ми ніколи не дізнаємося, що могло б трапитися, якби раптом за останні в гаманці гроші не придбали таку-то книгу, а потім, навіть не почитавши, подарували її комусь зі знайомих. А раптом та книга ненароком вплинула на чиєсь нелегке рішення? А раптом хтось на війні вижив лише за рахунок того, що зачитався трохи довше і його, сидячого біля стіни, не помітив снайпер? Ніколи цього не знатимемо. Але, бачте, ми ж могли просто не купити книгу бо в гаманці останнє.

  Легка, легка книга. Не в тому плані, що дуже легко читається, а в тому, що вона ніби повітряна. А ще вона щемка і відверта та залишає по собі шлейф меланхолії. Ця книга пахне львівською кавою і освіжаючим дощем, мокрим асфальтом і казкою. Вона просто неперевершена.

  Це збірка найщиріших оповідко про кохання, які мені будь-коли доводилося читати. Хоча я до цього, здається, ніколи й не читала оповідок про кохання. І не всі вони зі щасливим кінцем. Вони просто щирі, відверті, правдиві і чарівні. А деякі навіть фантастичні і непередбачувані. Але всі вони надзвичайно приємно читаються.

  Авторки, оповідання яких розмістилися в цій книзі, пишуть дуже легко і приємно. Хочеться читати ще, ще й ще. І щоб історії не закінчувалися ніколи.

  Ще дуже хочеться похвалити "Клуб сімейного дозвілля" не лише за те, що дає нам змогу читати сучасних українських авторів, а й за чудове та якісне видання. Книгу приємно навіть просто тримати в руках. Чарівна обкладинка і незвичайний колір шрифту теж мене дуже привабили. Тож читайте і насолоджуйтесь.

  Читать далее

  14

  963
• 

  Black_angel822 января 2016 г.

  Сум.Дощ.Смуток

  Рідко пишу негативні відгуки про книги, але..
  Насправді мала набагато більше очікувань від книги. Сама назва, та й палітурка (Клуб Сімейного Дозвілля явно росте, нарешті почали видавати книги з нормальною обкладинкою) заворожують і просто манять купити, але...
  Звичайно, очікувалось історій про кохання. Але якихось... Більш позитивних. чи що? А то після прочитання деяких історій хочеться вийти на балкон і стрибнути. До того ж, в багатьох розповідях та драма-драма-драма доволі таки подібна. Вони після нещасливого кохання впадають у депресію, худнуть, ледь не помирають і все таке. Та ну, особисто в моєму житті таких дівчат взагалі немає. Ну так, постраждати можуть, поплакати, випити вина і.... далі жити. Бо ж не життя у них відібрали, а чоловіка. Та й то, невідомо ще кому більше повезло ;) А тут, прямо такі героїні тендітні, що ледь не кришталеві.
  Львів. О, тут теж багато чого хотілося б написати по-іншому. По-перше, люди діляться на дві категорії: перші закохані у це місто, другі - ненавидять його. Третього - не дано. Так от, друга категорія - не купить цю книгу, а ті, хто любить місто Левів мають свої причини для цього почуття. Натомість авторки, які є львів'янками чомусь штамповано пишуть про дощ, заковану ріку та каву на піску та у джезві. Але Львів далеко не ці, розказані туристам, речі. У Львова своя душа, яка відкривається кожному у новому образі. Львів - це завжди свято! Це певна ейфорія, посмішки, маленькі вулики, фонтани, неодмінно оперений, чудовий вернісаж, вуличні митці, вино та багато музики! У книзі я цього не зустріла... Мені здається, що не місцеві написали б про це місто набагато цікавіше!
  Тепер про авторів. Багато з них знаю особисто та просто зачитуюсь їх романами. Але... для декого мала проза - це те, за що не варто братись... Ну немає у цих історіях їх, ні стилю, ні почуття, ні...душі, чи що? Таке враження, що то вирвані сторінки з якогось роману.
  Звичайно, деякі історії варті уваги й мають цікавий сюжет, однак, заради них я б не купувала книгу, напевне.
  Просто Львів, як і любов, для кожного особливий... А тому не варто заковувати, ані місто, ані почуття у маленькі збірники оповідань!

  Читать далее

  14

  399