Цитаты из книги Gone with the Wind

Обстановка боя действует как шампанское. Ударяет в голову равно трусам и героям.

Смерть, налоги и рождение детей — всё это обрушивается на нас в самое неподходящее время

Бажати – це ще не означає отримати. А життя ще не навчило тому, що перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом.

Якщо я був коли-небудь сильним, то лише тому, що вона стояла за моєю спиною.

Життя не зобов’язане давати нам те, чого ми чекаємо. Треба брати те, що воно дає, і бути вдячним вже за те, що це так, а не гірше.

ВІЙНИ ЗАВЖДИ СВЯЩЕННІ ДЛЯ ТИХ, КОМУ ДОВОДИТЬСЯ ЇХ ВЕСТИ. ЯКБИ ТІ, ХТО РОЗПАЛЮЄ ВІЙНИ, НЕ ОГОЛОШУВАЛИ ЇХ СВЯЩЕННИМИ, ЯКИЙ ДУРЕНЬ ПІШОВ БИ ВОЮВАТИ?

Це правда, він брутальний, підступний, перед ним не можна ні з чим розкриватись, і ніколи не вгадаєш, коли вкладений йому в руки тупий ніж перетвориться раптом на гострого меча. Та попри все це він підносить на дусі, як... ну, як вихилена потай чарочка бренді!

Дивиться таким поглядом... ніби роздягає догола...

Найбільше лиха на світі від воєн. А потім, коли війна кінчається, ніхто навіть не добере, через що вона почалася

Мої думки линуть так швидко, що мені бракує часу висловлювати їх

Життя не зобов'язане давати нам те, чого ми чекаємо. Треба брати те, що воно дає, і бути вдячним вже за те, що це так, а не гірше.

Подружнє щастя буває лише тоді, коли він і вона як душа одна.

Тьма владела ею,тьма владела им,и всё прочее перестало существовать-была лишь тьма и его губы на её теле.

— Почему я позволяю вам приходить ко мне? — Потому что я единственный мужчина старше шестнадцати и моложе шестидесяти, который вас развлекает.

Нужно сохранить в себе способность чего-то бояться, Скарлет... так же как способность любить...

Я не из тех, кто лижет плетку, которой его отстегали.

— Тогда чего же вы хотите?
— Сейчас — не знаю. Когда-то знал, но уже почти забыл. Главным образом — чтобы меня оставили в покое, чтобы меня не донимали люди, которых я не люблю, чтобы меня не заставляли делать то, чего мне не хочется. Пожалуй.., мне хотелось бы, чтобы вернулись былые дни, а они никогда не вернутся, меня же все время преследуют воспоминания о них и о том, как вокруг меня рухнул мир.

Ничего нет хуже, как испорченное барбекю, когда все переносится в дом и превращается в пикник в четырех стенах.

Скарлетт О'Хара, вы просто дура!

Она твердо решила. Это ее последний ребенок. Лесопилки – куда важнее.