Друга книга про пригоди хлопчаків Сашка, Петра та їхнього друга- прибульця з інтернету Федька мені сподобалася дужче. Можливо через те, що вона дуже відрізняється від першої. Ця частина набагато смішніша. Настали літні канікули і друзі вирушили до тітки Тані в село. Там на них чекає чимало цікавих та захоплюючих пригод. До компанії додався собака Маркіз, який вміє розмовляти та полюбляє читати. Чомусь про його появу в житті хлопців сказано дуже мало - просто знайшовся, а шкода, бо персонаж цікавий. Ще є хлопчик Павлусь, двоюрідний шестирічний брат. Цікавий та самобутній і їх дід Ілько, який у розмовах часто використовує"вигадливі риторичні фігури та вставні конструкції" , а його тиради сповнені "прадавньої мудрості українського народу" Яких тільки цікавостей не зустрінеться хлопцям - це і козячий вампір, і йог на прізвисько Фотошоп, і паця Чупакабра на горищі, ну і звісно ж пошуки скарбу та спіймані розбійники. Ну а Федько, як виявилось, справжній ловелас, тепер в нього закохалась свинка. Але на цей раз почуття взаємне. Зустрілися мені й жарти, так би мовити на межі дозволеного - про гарячі обійми та відповідні сайти, про діда в самому спідньому та сусідку. Правда тема "родичі в селі" здалася трохи заїждженою. Звісно розумію, що це звичайні реалії і родичі в селі є майже в кожного, та все ж тут вони аж занадто типові та характерні. Є у мене й декілька зауважень, які не зіпсували враження, але, як то кажуть "черв'ячок гризе" - чомусь вчителька інформатики Галина Петрівна перетворилась на вчительку математики. Та головне, хто в селі поливає розсаду та овочі в обідню пору, коли сонце пече найбільше?
8 понравилось
