Собака Баскервилей

Події «Будівничого із Норвуда» розгортаються в час, коли Шерлок Холмс і його розумові здібності жадають нової заплутаної загадки, але все ж ніяк її не отримують. І не дарма, бо вже минуло кілька місяців як головний противник Холмса професор Моріарті, він же голова кримінального Лондона, загинув у сутичці з детективом. Мирна діяльність столиці Англії продовжується аж до моменту, коли Холмс і Ватсон отримують листа від молодика на ім'я Джон Гектор Макфарлен з проханням допомогти виправдати його в убивстві будівничого.

Сталося так, що цей нещасний хлопець мав нагоду зустріти, як виявилось потім, підступного чоловіка, який обіцяв передати йому весь спадок, якщо той поїде з ним до його дому. Попри всі докази, які свідчать проти Макфарлена, Холмс вірить у його невинність та врешті-решт у черговий раз втирає маку самовпевненому інспектору Лестрейду.

«Кінець Чарльза Оґастена Мілвертона» — блискуче з погляду гостросюжетності, хоч і вкрай бідне як детектив оповідання. Історія знайомить нас з новим харизматичним персонажем, ім'я якого потрапило в назву цієї розповіді. Він тлустий зовні, але надзвичайно розумний та хитрий з середини. І якщо Холмс свій інтелект використовує на благо суспільству, то сер Чарльз — жорстокий шантажист, який прораховує все наперед та готовий зруйнувати будь-яке життя. При цьому він не є злочинцем. Його царина — збирати компромати на відомих і не дуже людей, а потім, погрожуючи їх оприлюднити, вимагати з жертви кругленьку суму грошей.

Впродовж розповіді Чарльз встигає заслужити настільки огидне ставлення, що навіть Холмс, людина холодного розуму, виходить і з себе і йде на порушення закону.

Блискуча і несхожа на жодну з опублікованих раніше гостросюжетна розповідь!

Вбивши свого головного персонажа в оповіданні «Остання справа Шерлока Холмса», Артур Конан Дойль тим прирік себе на нелегке завдання — якщо колись у світ вийде продовження пригод знаменитого детектива, доведеться придумати логічне пояснення тому, як він залишився живим. На щастя, в автора це вийшло. В оповіданні «Порожній будинок», яке починається зовсім не з цього, автор зумів не тільки несподівано "повернути" Холмса, але й придумати вичерпне пояснення того, як Шерлоку вдалось вціліти у сутичці з Моріарті та чим він займався увесь цей час. До того ж, справа, яка фігурує в основі розповіді, виявилась вельми цікавою та інтригуючою. Смерть вельможного юнака Рональда Адера, якого знайшли мертвим у власній кімнаті, оповита загадковістю на відсутністю будь-яких логічних пояснень. Тим цікавіше стає розслідувати цю справу разом з нашим давнім другом.

«Собака Баскервілів» стала першою книгою про Холмса за майже десять років відпочинку від цього персонажа, під час якого сер Артур Конан Дойль зосередився на інших жанрах літератури. Та попри здавалось би жирну крапку у пригодах Шерлока, яку автор поставив оповіданням «Остання справа Шерлока Холмса», відомий детектив таки повернувся, та ще й не просто у більш звичному форматі короткої розповіді на 25-30 сторінок, але у вигляді повноцінної повісті на більш ніж 150 сторінок тексту.

І хоч ця повість написана як спогад Доктора Ватсона і ніяк не продовжує сюжет після «Останньої справи Шерлока Холмса», велику цікавість вона викликає з перших сторінок. Річ у тім, що повість ця — зовсім не схожа на попередні роботи автора, бо має зав'язку пов'язану з легендою. Артур Конан Дойль, який зазвичай старався розказати історії, які цілком можливі і в реальному житті, тепер пише про щось зовсім незбагненне з точки зору матеріального світу.

Одного дня за загадкових обставин помирає багатий представник аристократичного роду — сім'ї Баскервілів. За легендою, яку розповідаю Холмсу, лікар померлого, смерть була не простим збігом обставин, а наслідком нападу химерних розмірів собаки, яка переслідує дім Баскервілів на протязі багатьох років. Холмс, як людина науки, звісно виключає факт присутності надприродніх сил, проте що далі — то більше підстав задуматись про протилежне.

Після половини повість набуває присмаку жахів і автор не на жарт розкручує тему страху. Завдяки цьому, а також майстерно прописаним другорядним персонажам і розкішному опису похмурих місцин села, де відбувається , ближче до кінця атмосфера нагнітається і в голові будуються різноманітні теорії, кожна з яких не все пояснює. На щастя, в кінці автор дає вичерпне логічне пояснення всьому, що відбувається.

Как читатель детективного жанра я, в общем-то, новичок, но, откровенно говоря, рада, что не начала знакомство с этим жанром с творчества Конана Дойла, а в частности с этой повести. Детективы мне нравятся за загадки и сложные задачки, а здесь автор изначально лишил читателя возможности самому добраться до разгадки и всю интригу раскрыл чуть ли не на первых страницах.
И ещё не менее неприятное то, что здесь, в общем-то, сложно идентифицировать Англию конца XIX века, по описаниям это может быть любая другая эпоха, а то и альтернативная реальность.
Ну и главные герои... Возможно это фильмы Масленникова дают о себе знать, где Ливанов и Соломин совершенно невероятно сыграли культовых сыщиков, но так или иначе, а книжные Холмс и Уотсон совершенно не впечатляют - Шерлок кажется высокомерным и заносчивым, а Уотсона вообще сложно разглядеть.
В общем, неловко говорить такое о классике жанре, но я действительно не впечатлена и ожидала большего. Хотя возможно, возраст уже не тот, возможно, переросла я уже Дойла...а может и недоросла, чтобы оценить по достоинству, но так или иначе, а мне скорее не понравилось то, что я прочитала.

Необычный сюжет, интересные герои, красивейшие пейзажи и, конечно идеальное расследование... Шикарное произведение, что тут еще скажешь? Вы не увидите ни капли сходства с теми сухими рассказами, которые могли читать по хронологии написания цикла, разве что Шерлок остается все тем же Шерлоком. Здесь Вы наконец-то увидите блистательный ум и наблюдательность доктора Джона Уотсона (я ждала этого с самого начала чтения цикла), несколько неожиданных поворотов в сюжете, которых Вы явно не ожидаете встретить, красивейшая природа Девоншира, старинный родовой замок, топи, леса, болота и море логических заключений двух детективов - что еще нужно для души?!

Читайте, друзья, однозначно - читайте!

Данная книга - это увлекательная история о событиях давних пор, это и легенда, и история темных веков, куда сэр Генри обещал провести электричество - изобретение "Эдисона и Свена". История ни на минуту не дает отвлекаться, история, которую хочется узнавать и узнавать. Ты будто участник-наблюдатель тех давних событий, будто вместе с Ватсоном бродишь по болотам, где происходят таинственные события. Порой неожиданные. Книга необычайно полно, красочно передает содержание этих приключений, захватывает. И она, как бы это не казалось странным, более увлекательна, чем фильм со спецэффектами. Здесь есть и любовь, и тайна, и детектив, полный классический набор и даже больше интересностей, для тех, кто любит такой сюжет, книга окажется лучшей находкой.

Вот так, в двадцать три года я познакомилась с творчеством Артура Конан Дойла и с его, уже ставшим классическим и хрестоматийным, Шерлоком Холмсом. Я, конечно, знала о нем, конечно, наслышана о его популярном методе дедукции, но я не смотрела экранизаций и не читала книг. Ну что ж, знакомство состоялось. И я этому очень рада!
На мой взгляд, "Собака Баскервилей", самая известная из повестей о Шерлоке и Ватсоне (а их всего четыре и большое количество рассказов). Даже тот, кто никогда не читал и не знал сюжета, слышал выражение "собака баскервилей" и имел представление о его значении. Что далеко ходить, таким человеком была и я.
А теперь со всей гордостью могу заявить - я прочитала эту книгу! И это прекрасный детектив, который держит в напряжении с самого начала и до последней строчки! Столько деталей, столько ниточек, столько событий и переплетений. И все так жизненно и естественно. Да, Конан Дойл непревзойденный мастер этого жанра! И я уже иду за остальными его книгами. Чего и вам желаю. Это будут увлекательнейшие вечера, я уверена.

Артур Конан Дойл «ЗНАК ЧЕТЫРЕХ».

Вторая повесть о Шерлоке Холмсе и докторе Ватсоне (мне попался перевод с «Уотсон»), вышедшая в журнале Lippincott's Magazine в феврале 1890 года.
Компаньоны уже несколько лет живут вместе на Бейкер-стрит 221-Б, Шерлок расследует дела своих клиентов, а его верный оруженосец Ватсон ведет свои летописи.
На этот раз они ведут поиски сокровищ Агры, которые каждому из своих владельцев приносили не удачу.
А так же, повесть рассказывает о любви доктора Ватсон и его терзаниях.
Это не большая по объему повесть, позволит не плохо скоротать вечер.
Но теперь, лично для меня, в Шерлоке Холмсе начали появляться минусы, которые создают образ более полным, но при этом далеко не идеального героя