Цитаты из книги Dandelion Wine

Чи, може, все це просто хитромудрі вигадки старої жінки, яка хоче переконати себе, що в неї було минуле? Зрештою, що згинуло, те згинуло. Ми завжди живемо в теперішньому часі. Може, колись вона й була дівчинкою, але тепер усе те позаду. її дитинство давно минуло, і нічим його не вернеш.

То був чи не найбільший жаль у її житті. Саме те, що вона найдужче любила мати поруч, слухати й бачити, вона зберегти не змогла.

И глаза эти вовсе не слепы, как глаза статуи, а полны расплавленного зеленого золота.

Коли людині сімнадцять років, вона знає все. Та коли вона й у двадцять сім знає все, то їй так і лишилося сімнадцять.

Річ- бо не в тому, де ти є, а в тому, що ти сама.

коли ти далеко від якогось міста, то здається, його й немає насправді

Він був з тих людей, для яких і безсонна ніч - не мука, а благословенна пора, коли можна залюбки поміркувати про велетенський годинниковий механізм Всесвіту: чи не розкрутиться колись до кінця його пружина, чи, може, вона підкручується сама собою, хто знає? Та хоч скільки ночей він про це передумав, дослухаючись до темряви, проте певного висновку дійти не міг і схилявся то до однієї думки, то до другої...

І єдиний спосіб уповільнити плин часу це спостерігати, що діється довкола, а самому нічого не робити. Так можна запевне розтягти день на цілих три тільки спостерігати!

– Он всегда возвращается этим путем. – Голос матери звенел от напряжения. – Я сто раз говорила ему – ходи другой дорогой, но эти проклятые мальчишки все равно лезут напролом. Когда-нибудь он пойдет туда и больше никогда не вернется. БОЛЬШЕ НЕ ВЕРНЕТСЯ. Это может означать что угодно. Бродяги. Преступники. Тьма. Несчастный случай. А главное – смерть!

"Ибо прах ты, и в прах возвратишься".

- Когда мы читали по вечерам с фонариком под одеялом, нам попадало, да? Ну вот, а если тут будет стоять банка со светлячками, все подумают, что это просто коллекция. - Дуг, ты гений!

Иногда мне начинает казаться, что люди сами ищут смерти. Сегодня вечером ты ведешь себя престранно.

Любовь первой стадии, то есть влюбленность, Фишер определяет с медицинской точки зрения как сочетание двух серьезных психических расстройств: невроза навязчивых состояний и невроза, вызванного страхом.

Дуглас поднимется в свою комнату в полнейшей темноте ; он лишь чувствовал своё лицо , но он не видел ничего , даже собственных кулаков , и опять и опять твердил себе : " Я зол как чёрт , я взбешен я его ненавижу , я зол как чёрт , я его ненавижу !"

Дружина сіла поруч нього на лаву-гойдалку, в самій нічній сорочці, не надто худа, якими бувають сімнадцятирічні дівчата, коли їх ще не люблять, і не надто повна, якими бувають п'ятдесятирічні жінки, коли їх уже не люблять,- а саме в міру, налита й міцна

- Томе! - мовив він. А тоді тихіше:- Томе... Чи всі і люди на світі... знають, що вони живі? 

Взрослые и дети - два разных народа...

Если тебе что-то нужно, добивайся сам...

-Спятил! -Всегда был такой...И всегда буду.