Далекі близькі

Володимир Єрмоленко

Цитаты

sovaannaa2 августа 2017 г.
На березі тобі завжди здається, що життя можна зупинити. Що зі швидкістю можна вступити в змову, що світ і турботи можна поставити на паузу.
Коли ти дивишся на море, це означає тільки одне: ти не дивишся на свої турботи, ти став спиною до своєї історії. Можливо, лише на мить, але ти стаєш схожим на летючих птахів, які вистрибують із води, щоб уникнути переслідування. Для них море — це небеспека, для тебе — порятунок.
2
89
BloodRaven9 июня 2016 г.
Життя - це передусім історії, унікальні та неповторювані, які ми розповідаємо безліч разів: і ми повторюємо їх саме тому, що вони ніколи більше не повторюються; ми повертаємося до них саме тому, що вони ніколи більше не повернуться.
2
64
SovushkaD6 марта 2016 г.
Письменником буде не той, хто виражає почуття, а той, хто вражає почуття.
2
62
AzizA21 августа 2015 г.
Він усім серцем любить насолоду та жінок, які її приносять, але залишає поза увагою деструкцію, яку ця насолода здатна породити.
У його світі насолода існує не сама по собі, немов у якомусь утопічному сновидінні, не стикаючись ані з принципом реальності, ані з мораллю. Вона сонячна і радісна, але може бути жорстокою, не замислюючись над стражданнями, які здатна приносити.
Казанова шукає радості й насолоди; він вірить, що вони є єдиними творчими принципами світу, і нехтує величезним деструктивним потенціалом, який вони можуть містити. Він шукає вічного теперішнього, яке завжди частково з нами, але якого ніколи по-справжньому не існує.
Читать далее
2
59
AzizA21 августа 2015 г.
Під час арешту він повільно вдягається в святковий костюм і бере із собою найкращого капелюха.
У в"язниці Піомбі він проведе майже рік, у товаристві щурів та мишей; втече восени 1756 року. Про свою втечу Казанова напише окремий текст - "Histoire de ma fuite": зі мпівучасником він зробить діру в стелі, пролізе крізь неї на дах, перестрибне на дах Палацу дожів, спуститься вниз, введе в оману охоронця палацу, який сприйме Казанову за герцогового гостя, що випадково заблукав.
2
59
AzizA21 августа 2015 г.
"Єдина система, яку я мав, - якщо я взагалі мав систему, - полягала в тому, аби прямувати туди, куди мене штовхав вітер. Ця незалежність від методів породжувала лише мінливості долі"
2
53
AzizA21 августа 2015 г.
Я хочу, щоб ви побачили все.
Я хочу, щоб ви нічого не дізналися.
2
53
AzizA21 августа 2015 г.
Велика мрія Руссо - писати про тих, хто ніколи не писатиме. Писати для тих, хто не мав би нічого читати. Писати про те, що писати - це погано.
Руссо хотів навчити своїх читачів не читати книжок. Він писав для них книжки, аби відучити їх читати.
2
51
AzizA21 августа 2015 г.
І мрія про чисту насолоду, і віра в спокутне страждання роблять людське життя біднішим, ніж воно могло бути.
2
50
AzizA21 августа 2015 г.
"Сповідь" Жан-Жака Руссо буде епізодом у хроніці цього відходу. Руссо приймає втому богв за аксіому. Він приймає за аксіому те, що за нами вже ніхто не стежить.
Але якщо бог поволі відступає від людського світу, втрачає до нього інтерес, то хто дасть гарантію, що про нас дізнаються правду? Хто дасть гарантію, що "врешті-решт" усіх буде виведено на чисту воду?
Жан-Жак має відповідь: вакантне місце Великого Глядача можуть зайняти такі самі люди, як і ми. Малі глядачі, недосконалі, суб"єктивні, підсліпуваті, недалекі. Саме їх треба переконувати, зваблювати й інтригувати.
Правило Руссо просте: якщо Великий Глядач покинув виставу людського життя, треба зробити так, аби кожен маленький глядач міг побачити все.
Читать далее
2
35