Последние хорошие места

Герой повести Эрнеста Хемингуэя "Последние хорошие места" Ник Адамс один из любимых героев писателя. Рассказы о Нике Адамсе занимают важное место в творчестве Хемингуэя. Если выстроить их в хронологической последовательности, то перед нами пройдут разные периоды жизни Ника. Маленький мальчик (Индейский поселок), подросток, пробующий вкус самостоятельной жизни (Чемпион), участник кровопролитных сражений первой мировой войны (Какими вы не будете), вернувшийся на родину ветеран, не знающий, как най...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,3

23 оценки

5
43%
4
52%
3
4%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 27Хотят прочитать 8

Рецензии

Dariamr
2 октября 2024
Якби мені в 11 класі сказали, що мені подобатиметься цей автор і його твори, я б не повірила. Хоча це вже моє друге свідоме знайомство з письменником і третє загалом (перше було зі шкільного читання «Старий і море»), я все ще дивуюся тому, як сильно мені подобається його стиль. Наступного року я планую взятися за щось більш фундаментальне, ніж повісті або оповідання.
Нік Адамс — один із улюблених героїв Ернеста Гемінґвея. Розповіді про Ніка Адамса займають важливе місце в його творчості. Якщо розташувати їх у хронологічному порядку, то можна простежити різні етапи життя Ніка: від малого хлопчика («Індіанське селище»), підлітка, що робить перші кроки у доросле життя («Чемпіон»), до учасника кривавих боїв Першої світової війни («Якими ви не будете»), і ветерана, що повертається додому та не знає, як пристосуватися до мирного життя («На Біг-Рівер»). Повість «Останні хороші місця» Гемінґвей не завершив, але після її прочитання складається враження, що можна продовжувати лише зовнішній сюжет, тоді як внутрішній рух вже завершено, і художнє завдання виконано. Ця повість вирізняється типовим для Гемінґвея стилем: яскравістю образів і глибиною гуманістичного настрою.
Хоча я ще не знайома з усіма переліченими роботами автора, це не завадило мені зрозуміти та відчути твір. Було враження, що я зазирнула у шпаринку чужого життя, в якого є свій початок і кінець, хоча вони мені поки невідомі. Це нагадало мені історії простих людських життів, які нещодавно запали в душу. Ти перебуваєш з героями певний проміжок часу, а потім відпускаєш їх, але їхнє життя триває.
Я обов’язково продовжу читати твори пана Гемінґвея та насолоджуватися ними. Цей твір я рекомендую тим, хто вже знайомий із його творчістю або хоча б трохи цікавиться ним. Для початку знайомства раджу прочитати «Свято, яке завжди з тобою».
Читать далее
1 понравилось
0
69