Ваша оценкаЦитаты
Superbia10 июля 2017 г.Альберт висловлює це так:
— Через війну ми стали ні до чого не здатні.
І каже слушно. Ми вже не молодь. Ми вже не хочемо завойовувати світ. Ми втікачі. Тікаємо від самих себе. Від свого життя. Нам було подано вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив в наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльністі, від прагнень, від прогресу. Ми вже не віримо в них; ми віримо у війну17- Superbia10 июля 2017 г.
Це природна річ, бо людина насамперед — тварюка, і тільки зверху в неї намащено трохи пристойності, як ото скибку хліба намащують смальцем
116 - Superbia10 июля 2017 г.Читать далее
Якось у неділю ми з Кропом ішли подвір'ям, несучи на жердині парашу. На зустріч нам трапився Гіммельштос, до блиску вичепурений, він, видно, збирався кудись піти. Спинившись перед нами, він спитав, як нам подобається така робота; ми видали, ніби за щось перечепились, і вилили йому на ноги парашу, Він аж сказився, проте і нам урвався терпець.
- Я вас за ґрати запакую!- репетував він.
Крок не витримав.
-Та спершу буде розслідування, і тоді ми не мовчатимемо, - запев- Як ви мрієте розмовляти з унтер-офіцером!- загорлав Гіммельштос. — Чи ви здуріли? Хто вас питатиме! І що ви можете зробити?
— Усе про пана унтер-офіцера розповісти! — сказав Кроп і виструнчився.16 - Superbia10 июля 2017 г.
Ми стали солдатами добровільно, пройняті ентузіазмом; але тут робили все, щоб вибити з нас це почуття
16 - Superbia10 июля 2017 г.
Чи знайдеться його годинник, чи ні - байдуже, в найкращому разі той годинник відішлють його рідним
19 - Superbia10 июля 2017 г.
Може, це й і смішно, але, як на мене, все лихо на землі трапляється здебільшого через низеньких людей, вони куди енергійні й незлагідніші, ніж довготелесі
116 
fandomix10 июля 2017 г.– Так явись же нам, о благословенный покупатель. Приди, о милый обладатель туго набитого бумажника. Мы ждем не дождемся тебя, как жених невесту.
16- fandomix10 июля 2017 г.
"Вам хорошо, вы одиноки", – сказал мне Хассе. Все это, конечно, так – одинокий человек не может быть покинут. Но иногда по вечерам эти искусственные строения разлетались в прах...
14 - fandomix10 июля 2017 г.
– Я пить не буду.
– Что?! Почему не будешь?
– Потому что пропала у меня охота продолжать это чертово пьянство!
Ленц пристально посмотрел на меня.
– Отто, наш ребёночек свихнулся, – сказал он Кестеру.136