Країна Мумі-тролів. Книга перша

— Що ви надумали зробити з Хропусевим золотом? — поцікавився Нюхмумрик.
— Гарно обкладемо грядки, — відповіла Мумі-мама. — Найбільшими шматочками, ясна річ, бо дрібні зовсім ніякі на вигляд.

Нелегко доводиться тому, хто прагне володіти речами, мати їх, носити за собою. Я лише милуюся ними, а коли подаюся в мандри, вони залишаються у моїй пам’яті. Замість тягати важкі тлумаки з маєтками, я насолоджуюся мандрівкою.

— Вона довершена! Не існує жодної марки, яка б не увійшла до моєї колекції! Жодної! Що мені тепер робити?
— Здається, я починаю розуміти, в чому справа, — озвався по глибокій задумі Мумі-троль. — Ти вже не є колекціонером, а лише власником своїх марок, а це не так цікаво…

Хто їсть оладки з варенням, не може бути страшним та небезпечним. З таким можна пускатися в розмову.

Як же ми побачимо сяйво сонця, якщо боятимемося болота?
**
Ворог позаду набагато страшніший, ніж той, що виходить назустріч.

*
Туга змінилася чеканням, а чекати завжди легше, аніж тужити.

**
Стежка весело в’юнилася лісом, петлювала і закручувалася на всі боки, інколи знічев’я зав’язуючись вузликом. Від такої стежки не втомлюєшся; вона навіть, здається, скоріше приводить до мети, аніж пряма й нудна дорога.

Може, й настав усьому кінець, але це вже позаду…

Тут стільки всього незрозумілого, - пробурмотіла Мумі-Мама сама до себе. – Але, зрештою, чому все повинно бути так, як звиклося?

Збагнути не можу, чому ви стільки галасу здіймаєте з приводу речей звичайних і очевидних!

Театр - це не вітальна і не корабельна пристань. Театр - найважливіша річ у світі, бо там показують, якими повинні бути люди, якими мріють стати (хоча не кожному вистарчає відваги на це) і якими вони є насправді.

Розташування зір – то дивна річ! Якби я народився кількома годинами раніше, неодмінно став би непогамовним картярем-авантюристом, а всі народженні на двадцять хвилин пізніше за мене мають почувати нестримний потяг вступити до Добровільного оркестру гемблів (тати і мами повинні бути надзвичайно обережними, приводячи дітей на світ, і я рекомендую, перш ніж планувати поповнення родини, провести детальні розрахунки).

- Чим будемо зміцнювати свої сили?
- Кавою! – випалив Верть.
- Кашею, - виправила його тітка. – Каву п’ють лише старигани-трясуни…

- Не думаю, що слава – така вже й добра штука! – зауважив Потішник. – Хіба, може, на початках… А потім до неї звикаєш, і вона лише наводить нудьгу. Все одно, що кружляти на каруселі…

• Усім батькам заздалегідь слід подбати про несприятливі астрологічні передумови народження свого чада та про його романтичну появу на світ (Позитивний приклад: моє обдарування. Негативний приклад: господарська торба).
• Хто не точить ляси, той не любить слухати розповіді про гемулів! (позитивний приклад: Фредріксон. Негативний приклад: Їжачиха).
• Ніколи наперед не відомо, що може потрапити у невід. (Позитивний приклад: скринька з барометром).
• Ніколи не використовуй залишки фарби, аби лише використати. (Негативний приклад: бляшанка Вертя).
• Небезпечний не конче той, хто великий за розмірами (Позитивний приклад: фронт Едвард).
• Навіть малюк може бути надзвичайно хоробрим (Позитивний приклад: я).
• Добре подумай, перш ніж рятувати когось у темряві! (Негативний приклад: тітка пані Гемулевої).

**
Усе відбувалося страшенно дивно, але тепер, повертаючись спогадами у минуле, я ловлю себе на думці, що залюбки пережив би ті часи ще раз, хоча, можливо, й по-іншому.
**
Друзі розпалили ватру і посмажили оладки. Хапали їх просто з пательні — бо це єдиний правильний спосіб споживати оладки.

"Країна мумі-тролів"