Японія така Японія. Така… японська. Мені завжди здавалося, що ця країна — не просто на острові і на іншому боці землі, а взагалі — на іншій планеті, якщо не в іншому вимірі. Тому що, певно, легше перерахувати, що у нас з ними є спільного (приміром, дві руки, дві ноги, любов до котів), ніж злічити відмінності.
І казки у них такі ж… японські. Ґрунтуються на їхніх звичаях і звичках. І з часто тільки їм зрозумілою філософією. Так, вони цікаві, повчальні, але специфічні) От був хлопчик, ріс собі, виріс у велета, взяв палицю, пішов у світ, зустрів чудовисько, хлобисьнув його по голові. Все :)
Проте це все пусте. Тому що хоч казки й специфічні, але зробіть знижку на японськість. А от ілюстрації — божественні. Так, вони теж досить… специфічні. Іншими словами ці зображення персиків з людськими ногами, приміром, і не назвеш :) Зате як вони передають колорит, особливість казок! Все таке ж переплетене, складене з дрібних детальок, мозаїчне і з купою сенсів. Дивитися / розгадувати до безкінечності. Можна навіть не читати самих казок :) «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га», як завжди, творить дива.
13 понравилось
