Напевно, неможливо сказати про цю книгу “Я її прочитала”, так як читати там, власне, майже нічого) З іншого боку, якщо чекати статусу “Я її розмалювала”, то це може бути через невідому кількість років, враховуючи кількість малюнків. Але так як одну картинку я все ж таки нарешті завершила, можна вважати, це достатній привід поділитися, яка це ж радість — розмальовувати)
Насправді, Джоанна Басфорд, автор розмальовок, — геній. Не знаю, як там у них, у Британії, але у нас ця антистресова книжка пішла на таке “ура”, якого, мабуть, ніхто не сподівався. Принаймні, не таких масштабів. Здавалося, розмальовувати — забавка для дітей. Що тут може бути цікавого? Тим паче, який антистрес, якщо всі малюнки дрібні, з купою деталей? На практиці ж виявляється цілком протилежне — листочок за листочком, квіточка, гусінь, а ось тут ще сонечко і пташечка, а дверцята я зроблю ось такими, і ось же камінчик, його треба світліше... — не помічаєш, як поринаєш в книгу і просиджуєш за нею декілька годин поспіль.
Власне, ось і перша повністю завершена сторінка:
І це правда було дуже весело)) Тому як спершу все вигадувалося, якими зробити листочки-квіточки, як поєднувати кольори, потім дійшло, що це ж мій малюнок, як хочу, так і розфарбовую, в результаті картинка стала шизофренічною лабораторією))
А результат — творчість і море задоволення, особливо враховуючи мої здібності художника)
Якщо ви ще не пробували це диво або сумніваєтеся, чи варто, — дуже раджу нарешті наважитися) Тим паче, що нещодавно вийшла друга книга того ж автора — “Зачарований ліс” ;)
Чудовий засіб для зустрічі весни. А враховуючи, що вчора вже було весняне рівнодення — то навіть і літа)
53 понравилось
