Лісом, небом, водою. Книга 1. Лисий

Коли на плечі дванадцятилітнього хлопчика лягає тягар відповідальності за інших, коли весь страшний ліс повстає проти нього, коли самому треба вирішувати, що є добре і що є погано, кожен крок небезпечної мандрівки може виявитись останнім... Чи вдасться герою дійти до мети своєї подорожі? Чи пощастить йому врятувати людей і при цьому не перетворитися на вовкулак? Чи допоможе йому те, що він іще підліток, чи стане на заваді?...

Жанры

Книга из цикла

Лісом, небом, водою

Лисий

Сергей Оксеник

(0)

Леля

Сергей Оксеник

(0)

Інженер

Сергей Оксеник

(0)

Рейтинг LiveLib

4,5

36 оценок

5
61%
4
31%
3
8%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 43Хотят прочитать 20

Рецензии

NatanIrving21 декабря 2022 г.
Я встречала много приключенческих романов, но ТАКОГО не встречала ещё никогда. "Лисий" заслуженно имеет полное право называться остросюжетным произведением. И минуты нельзя усидеть спокойно и передохнуть: как на американских горках несёшься вперёд так, что забываешь о том, что надо дышать хоть когда-нибудь. С учётом того, что главы очень короткие, книгу выпустить из рук просто невозможно. Всё время хочется знать что же дальше, что же дальше!
Мне почему-то кажется, что нашлась бы приличная доля родителей, которая не дала бы своим детям такое читать. И если я сама первое время жалела, что не наткнулась на это произведение в детстве, то чем дальше по дрова, тем дремучей лес. Я была ребенком впечатлительным и не думаю, что моя мама была бы в восторге от моей ночной беготни слона в туалет со второго этажа по деревянным ступенькам. Описания очень внушительные. Необычно, интригующе и пугающе. Всё вокруг персонажей пропитано опасностью, даже чёртовы листья на кустах. Всё хочет их сожрать.
Отдельно могу предупредить, warning!, присутствует сцена избиения взрослым детей. Есть куча народу, которая после этой сцены может не заметить всего остального в этой истории, поэтому если Вы из тех - воздержитесь от чтения. В остальном - стоит ознакомления. Аудитория - скорее взрослые и подростки, потому что на героев каждую главу что-то летит пожрать. Их. Ну и конечно насилие, трупы, убийства и страшные твари.
Оценку снизила, потому что не укумекала что за чертовщина произошла с бабой Ягой в конце и сама развязка какая-то скомканная. Я не до конца уяснила почему Лисий принял такое окончательное решение касательно Руины. Ну, может не понял, потому что пень тупой, но это ладно. Обязательно буду читать продолжение. Я уже скучаю за этим мирком, хоть и при первой попытке чтения, которая была давно, книга мне сразу не далась.
Читать далее
21
158
Bewundert31 августа 2014 г.
Я раніше думала, що перша книга фентезі, яку я дам прочитати колись своїм дітям буде Гаррі Поттер. Тепер з*явився новий фаворит. Читається на одному диханні - цікава сюжетна лінія (якщо говорити по-дорослому, то зображення життя в постапокаліптичному світі), яскраві герої, а головне - це просто гарнюща казка, щира та захоплююча.

7
512

Все рецензии

Цитаты

Bewundert31 августа 2014 г.
Страх, роздратування і лють потрібні людині для того, щоб вона могла бути мудрою. Але стати мудрою вона може лише тоді, коли навчиться опановувати ці почуття
9
107
Noel-1319 марта 2017 г.
Одна помилка тягне за собою другу — подекуди ще гіршу.
7
101
Noel-1319 марта 2017 г.
— Хочете, я розкажу вам казку? — Лисий подав голос.
— Хочемо, — першою озвалася Марічка. За нею висловили таке бажання й інші.
— Був такий чоловік на світі. Звали його Робінзон. На великому кораблі він плавав по морю.
— А що таке кораблі? — спитала Марічка.
— Кораблі — це такі великі човни. Люди на них плавали по морю. Зрозуміло?
— Зрозуміло. А шо таке поморю?
— Не «поморю», а «по морю». Море — це така вода без кінця й краю. Станеш на березі, дивишся, дивишся, а бачиш тільки воду. Як річка, але без другого берега. Зрозуміло?
— Зрозуміло. А як це — без другого берега?
Лисий замислився. В книжці також не було пояснення цього складного питання. Але прочитавши її, Лисий уже якось сам уявляв собі цю безкраю воду. Тільки от як це пояснити малим?
— Уяви собі річку, таку широку, що кілька днів на човні плистимеш і не допливеш до другого берега.
— А коли ж допливеш?
— А потім іще три дні, і вже допливеш.
— А пити цю воду можна?
— Ні, вона солона.
— А як це солона?
Лисий знову замислився.
— Знаєш, коли подряпаєш руку, на ранці виступає кров. Якщо її лизнути, то вона на смак солона. Зрозуміло?
— Так. А з кого ж це так багато крові, що й за кілька днів не допливеш?
Усі засміялися. Лисий втомлено зітхнув.
Читать далее
5
99