Вибрані твори

Не вір мені Не вір мені, бо я брехать не вмію, Не жди мене, бо я і так прийду. Я принесу тобі свою надію, А подарую смуток і біду.

Слова ясні, лише мені відомі, У бурмотіння скучне переллю, Свою усмішку у холодній втомі Бездумно, безголово утоплю.

І буду нерозумно обридати, І недоречно скиглити чомусь, Але, як треба буде заридати, Я гомерично, тупо засміюсь.

Не вір мені, бо я брехать не вмію, Не жди мене, бо я і так прийду, Я принесу тобі свою надію, А подарую смуток і біду.

Дівчино, скажу тобі відверто, Ти не ображайсь за прямоту: Я люблю тебе таку уперту, Отаку лукаву і просту.

Бо коли б зробилася другою, Хоч на мить скорилася мені, Я б тоді не бігав за тобою, Не складав би віршики-пісні

Я б на тебе поглядав звисока, Сам собою чванився б: ось я! Дівчино кохана, кароока, Поки непокірна - ти моя.

ПОМИЛКА Помилялись не тільки люди, Помилялись навіть святі. Згадайте: Ісус від Іуди Мав останній цілунок в житті. Ми не святі, не боги, а значить, Не варто втішати себе дарма. Але як твій промах Лиш ворог бачить,— Друзів у тебе нема!