Second life

Герой дещо єретичного роману Марини Гримич – майже бездоганний молодий чоловік з високим IQ, здоровим ставленням до життя і легкою рукою, - опиняється на «тому світі», перебування на якому ламає всі існуючі в «цьому світі» стереотипи і міфи. Щоправда, часом виникає сумнів, чи той простір, куди потрапляє головний герой, не є насправді віртуальним?

Рейтинг LiveLib

3,5

22 оценки

5
14%
4
41%
3
41%
2
0%
1
5%

Ваша оценка

Прочитали 23Хотят прочитать 10

Рецензии

Avrorushka
30 марта 2014
Я бы сказала, что это оооочень занимательные размышления о смысле жизни и о смысле жизни после жизни:)
Возможно, в этой книге автор и не изобрела ничего нового в плане отображения/представления того, что из себя "представляет" жизнь после смерти, но вот то КАК она это представление передала - вот это-то мне ооочень понравилось.
Артем, главный персонаж новеллы, занятен, хотя немного и идеализирован - но ведь повествование идет от первого лица, то есть он, скорее сам себя и идеализирует, как и все мы сами себя ))... А с его размышления о возвращении на родину, я вообще себя полностью отождествляю, так как точно такие же мысли и у меня витали в голове, когда я возвращалась домой...

...Україна після багатьох років відсутності вразила його. Люди, які емігрували з неї, нерідко казали, що це не найкраща країна для життя. І він, зіставляючи їхні слова зі своїми спогадами про пізній радянський і ранній пострадянський період, автоматично погоджувався.
З цими уявленнями він приїхав назад, додому. У літаку в Україну він почував себе місіонером, апостолом Андрієм. Він купався в наївних мріях про те, як може стати в пригоді своїй неньці-Україні.
Однак, коли повернувся, то побачив, що Україна - це не старенька ненька. Це молода хижачка. Це жінка, яку колись малоліткою віддали заміж і яка нарешті зуміла втекти від свого полігамного патріархального чоловіка, але, втративши голову від радості, прокліпала все, що мала або по праву могла б мати: ядерну зброю, «нульовий варіант», по-дурному втратила непогані стартові позиції.
Щоб надолужити втрачене, вона вирішила самостійно облаштовувати своє життя, але, не маючи досвіду самостійного господарювання поза патріархальною родиною, зав’язла в боргах, у невиконаних обіцянках, корупції, незакінчених починаннях, сварках, брехні, ревнощах. Її розбирала то сльозлива сентиментальність, то дика лють, часом вона билася в істериці, а часом влаштовувала пафосні театральні шоу. Вона робила все, крім справи.
Артем побачив, що всі його добрі наміри «бути корисним батьківщині» - не більше, як смішні ілюзії, дитячі фантазії. Не потрібен був він Україні. Точніше, сам він знав, що Україні якраз і потрібні такі молоді люди, як він, - вишколені на Заході, які вміють працювати в економіці в кризовій ситуації, нарощувати крок за кроком потенції, працювати з інвесторами, однак Україна
його та йому подібних «в упор не бачила».
«Я сама! - кричала вона. - Я все знаю! Ви всі дурні, тільки я розумна!»
Артем навіть хотів був на все плюнути і поїхати назад - у Європу або Північну Америку. Але потім подумав: стоп!
Як казала його товаришка дитинства Марина: легко любити батьківщину, коли їй добре. А треба любити її й тоді, коли їй погано. І не тікати від неї, а залишатися з нею «в біді і радості, аж поки смерть не розлучить вас».
Недурственная книга, для "провести пару приятных вечеров" за размышлениями о этом и том свете...
P.S.: язык Грымыч чудесен + веселят мило вплетенные в канву рассказа англо-иммигранто-жаргоны))

такой мне представлялась бабушка Артема )))
Читать далее
10 понравилось
1
228
YuliyaBolkun
17 марта 2016
Дуже гарна порівняльна історія того, що насправді треба цінувати в житті!Так ненав'язливо, як деякий інформаційний біт твого існування: доцільно прочитати тим,хто хоче отримати переоцінку свого фолдеру та впровадити нові розділи та етапи творення чогось-нового!
2 понравилось
0
116
it_s_me_angel
11 февраля 2017
Книга своеобразная, но читать ее было легко и приятно. На самом деле появилось много размышлений сразу же после ее прочтения, и я еще несколько дней не могла дотронуться к другой книги. Вполне реально может оказаться, что после жизни происходит то, что описано в этой книге.
0
80