Цитаты из книги Harry Potter Boxed Set

— Мене підвищили, — повідомив Персі таким тоном, наче його вибрали Верховним Правителем Всесвіту.

— Ми таки повинні ворушитися... повинні когось запросити. Він правильно каже. Ми ж не хочемо в результаті опинитися поруч з парою тролів.

Персі не розпізнав би жарту, навіть якби той танцював перед ним наголяса, нап'явши на себе тільки Добів чохол для чайника.

Ми разом навчалися в Гоґвортсі, вона була на кілька років старша за твого батька і за мене. І була дурна як валянок. Скрізь пхала свого носа, а в голові ж — порожнісінько. Це, Гаррі, не найкраще поєднання.

Є такі, що вміють обертати невинні ситуації собі на користь.

Що раніше ви довідаєтеся про ймовірні загрози, то краще. Бо ж як ви маєте оборонятися від того, чого ніколи не бачили?

— Ой, пані професорко, дивіться! Здається, я знайшла нову планету! Пані професорко, що це? — Це Уран, дорогенька, — сказала професорка Трелоні, глянувши на карту. — Лавандо, а можна й мені подивитися на новий Уран? — реготнув Рон.

Висока й струнка, вона була б доволі симпатична, якби не скривлені губи — так, ніби їй щось постійно смерділо під самісіньким носом.

— Завжди та сама біда, — усміхнувся містер Візлі, — ніяк не можемо втриматися від показухи, коли збираємося разом.

Він якийсь хворий. Тільки не згадуй при ньому його шефа. "На думку містера Кравча... як я казав містерові Кравчу... Містер Кравч вважає... Містер Кравч розповів мені..." Скоро, мабуть, оголосять про їхні заручини.

Гаррі насупився. Хто завгодно, але тільки не дядько Вернон, мав би називати когось "товстухою". Адже його рідний синочок Дадлі нарешті досяг того, чого невпинно домагався ще з трирічного віку — став ширшим, ніж довшим.

Що дужче він старався зберегти деталі, то швидше вони зникали...

— Як на мене, віщування — надто неточне й суперечливе, — промовила вона, шукаючи потрібну сторінку. — Суцільні вигадки, скажу я вам.

Маю вам дещо сказати, причому одна тема дуже серйозна, тож краще, мабуть, почати з неї, перш ніж вам заб'є памороки наш бенкет...

Але Гаррі не слухав. Він помітив на столику іншу книжку: "Провісники смерті. Що робити, коли знаєш, що в двері стукає біда". — Ох, на твоєму місці я б цього не читав, — безтурботно порадив продавець, перехопивши його погляд. — Скрізь почнеш бачити ознаки смерті — так можна й справді померти.

— А що, маґли не чують, як їде автобус? — запитав Гаррі. — Маґли? — зневажливо мовив Стен. — А хіба вони взагалі щось чують? Чи бачать? Вони якісь пришелепкуваті — ніколи нічого не помічають.

В Гоґвортсі завжди нададуть допомогу тому, хто її попросить.

Знаєш що, Гаррі? Якщо Добі не перестане рятувати тобі життя, то незабаром він тебе таки вб'є.

– Кілька тижнів тому про неї [настійку] на своєму уроці згадував Снейп. – Ти гадаєш, на уроках зілля й настійок ми не маємо іншої роботи, як слухати Снейпа? – буркнув Рон.

Чути голоси, які ніхто інший не чує, – це погана ознака, навіть у світі чарівників.