色彩を持たない多崎つくると、彼の巡礼の年

Ти мав вельми нецікаву зовнішність, а з моєю головою було щось негаразд. Але для шістнадцятирічної простачки ти був достатньо пристойним. І вона мріяла про те, аби мати такого чудового хлопця.

— Я тобі подобався?
— А ти не знав?
— Звісно, ні. І не здогадувався.
[...]
— Бо ти дурний, — кажучи це, Ері приклала вказівний палець до скроні. — Ми ж так довго були разом, я ж подавала тобі знаки... Будь-хто, у кого є хоч якісь мізки, одразу здогадався б.

Спогади можна затерти, а історії - ні.

- Кожен живе, обтяжений якимись речами, - нарешті порушила мовчання Ері. - Щось одне пов'язане з іншим. Коли тобі здається, що ти вже дав собі раду з чимось одним, то вилазить інше.

З одного боку, ми живемо в епоху байдужості, але з іншого - ніколи ще світом не гуляло стільки інформації про інших людей. Якщо захотіти, можна довідатися практично все. Але при тому всьому про інших ми майже нічого не знаємо.

Яким спокійним і розміреним не видавалося б життя людини, у ньому завжди є період провалу. Ймовірно, його можна назвати періодом для ламання. Я думаю, що в житті це необхідно.

Може, це неґречно з мого боку, але я гадаю, якщо людина у своєму житті знайде хоча б один чітко окреслений предмет, що якого вона матиме інтерес, то це вже можна назвати великим успіхом.

Бувають такі речі, яких не можна відкривати іншим за жодних обставин.

І ти самотній, але тобі не дуже сумно?

Між людьми має існувати зв'язок. Якщо ти щось береш, то маєш віддавати навзаєм.

А рассуждения приходят от страданий. И ни возраст, ни борода тут ни при чём.

Но как бы там ни было, прошлого не вернуть. Распакованные товары обмену не подлежат. Остаётся жить с тем, что есть.

Возможно, у тебя действительно скучная физиономия, а у меня и правда что-то с головой. Но по крайней мере для шестнадцатилетней девчонки с придурью ты выглядел ужасно симпатичным. И эта девчонка только и думала: вот было бы здорово, если бы я стала твоей.

- А если б я тогда набралась смелости и призналась тебе в любви, ты смог бы стать моим парнем?

• Если б ты вдруг сказала мне такое в лицо, я бы скорее всего не поверил.
• Почему?
• Потому что в те годы я не представлял, что какая-нибудь девчонка может мечтать о том, чтобы стать моей.

Как бы ни хоронили мы свои воспоминания - историю своей жизни не сотрешь. И как раз об этом и не стоит забывать. Историю не стереть и не переделать. Это все равно что убить себя самого.

У нашому житті бувають речі занадто складні, щоб пояснити їх будь-якою мовою

"Не можна втрачати найдорожчої людини через страх та дурнувату гордість"

"Як би гарно не вмів балакати, продати річ, яка тобі не до душі неможливо"

"Цкуру ніколи наперед не домовлявся про зустріч, а йшов навмання. Це був його давній принцип, якого він дотримувався, аби мати можливість викликати у співрозмовника щиру реакцію, не даючи йому змоги підготуватися. Якщо зустрітися не вдасться або відмовлять, то нема на то ради. Тоді треба буде шукати інший спосіб"

"З одного боку, ми живемо в епоху байдужості, але з іншого - ніколи ще світом не гуляло стільки інформації про інших людей"