"Дружини привидів" 
https://s.livelib.ru/img/icons/r40-green.png">
Атомна енергія. Друг чи ворог людства? Великий помічник і страшна небезпека. Чесно кажучи, я думала, що це книга про Чорнобиль. Та ні. Ця книга про те, чим являється для людей ядерна загроза. Що було би, як би раптом, не дай бог, не спалахнула, а тільки дмухнула полум'ям ядерна війна.
Пожежу погашено. Та ії відголоски повсюди.
Ігор - один із тих, кому вдалося вижити. Він герой. Адже такі, як він, допомогли запобігти світовій війні. Та він змінився. Тепер це зовсім інша людина: зла, психічна, байдужа до всього.
Віта, його дружина, вирішує цю проблему рішуче. Вона їде у так звану "Ф-зону", де живуть фантомні відбитки тих, хто загинули, попереджаючи лихо.
Там вона хоче знайти того, справжнього Ігоря, коханого чоловіка, а не цього емоційного каліку, який нібито живе з нею.
Книга без надриву, але чимось чіпляє. Цікава задумка та й втілення не підвело. Читається легко, а в кінці все одно залишається безліч запитань.
Тверда четвірка. Сподобалось.
"Комуна" https://s.livelib.ru/img/icons/r30-darkblue.png">
А ось ця повість потягнула всього лиш на трієчку. Вона мені зовсім не сподобалась. Читалась важко і довго, незважаючи на те, що невелика.
В Парижі зустрічаються дві абсолютно протилежні за життєвим статусом людини: комуністка Жанна, яка думає, що знайде тут себе справжню, і пересічник Микола, який приїхав на симпозіум, адже він вивчає життя таких, як Жанна.
А далі починається якийсь абсурд. От справді, не повість, а нісенітниця, ні про що. Я так і не зрозуміла ії посил.
Абсолютно нецікаво було читати про пригоди цих дивних людей. Вічно голодна Жанна і дивакуватий Микола. Їхні пошуки кращого життя так і не увінчались успіхом.
Нудьга повна. Не раджу.
Перевод.
"Жёны призраков" https://s.livelib.ru/img/icons/r40-green.png">
Атомная энергия. Друг или враг человечества? Большой помощник и страшная опасность. Честно говоря, я думала, что это книга о Чернобыле. Да нет. Эта книга о том, чем является для людей ядерная угроза. Что было бы, если бы вдруг, не дай бог, не вспыхнула, а только дунула пламенем ядерная война.
Пожар погашен. Но его отголоски повсюду.
Игорь - один из тех, кому удалось выжить. Он герой. Ведь такие, как он, помогли предотвратить мировую войну. Но он изменился. Теперь это совсем другой человек: зол, психически неуравновешен, безразличный ко всему.
Вита, его жена, пытается решить эту проблему. Она едет в так называемую "Ф-зону", где живут фантомные отпечатки тех, кто погиб, предупреждая беду.
Там она хочет найти того, настоящего Игоря, любимого мужчину, а не этого эмоционального калеку, который живет с ней.
Книга без надрыва, но чем-то цепляет. Интересная задумка да и воплощение не подвело. Читается легко, но в конце все равно остается огромное количество вопросов.
Твёрдая четверка. Понравилось.
"Коммуна" https://s.livelib.ru/img/icons/r30-darkblue.png">
А вот за повесть потянула всего лишь на тройку. Она мне вовсе не понравилась. Читалась трудно и долго, невзирая на то, что небольшая.
В Париже встречаются два абсолютно противоположных за жизненным статусом человека: коммунистка Жанна, которая думает, что найдет здесь себя настоящую, и обычный гражданин Николай, который приехал на симпозиум, потому что он изучает жизнь таких как Жанна.
А дальше начинается какой-то абсурд. Вот действительно, не повесть, а бессмыслица, ни о чём. Я так и не поняла её посыл.
Абсолютно неинтересно было читать о приключениях этих странных людей. Вечно голодная Жанна и чудаковатый Николай. Их поиски лучшей жизни так и не увенчались успехом.
Скука полна. Не советую.
28 понравилось
