Сорок баксів плюс чайові

Дзвони мені за будь-якої нагоди, хоч зараз, коли це читаєш,
І я не тямитиму себе від щастя

Бо слава проходить, лягає під тебе і промина,
І книги твої на самокрутки колись порве.
А вірш - це вміння сказати оці найпростіші слова:
Я кохаю тебе, я кохаю тебе, я кохаю тебе.

Бо з любов*ю переважно як із бюстгальтером:
рідко коли вдається розстібнути з першого разу,
і справа не в фарті чи в навичках, а в руці,
що дрібно тремтить, коли зупиниш її просто посеред міста,
зануриш пальці в волосся
і поцілуєш.

Просто люби мене, і я й далі ніяковитиму,
коли ти до мене всміхаєшся.
Просто люби мене, і я буду твоїм янголом,
твоїм охоронцем

Не дивися довкола, тобі я можу присвятити все життя, писати тобі під час пересадок в аеропортах, пити за тебе в літаках, я хочу входити в тебе , наче в мережу або нірвану, виходити з тебе, наче на сцену чи на подвіря вязниці, кінчатись у тобі, як фільм, прихолити до тебе, мов ранок

Здивуй мене поцілунком, чорт забирай, підкорюй мене, поки ти тут.

Ніколи не думав, що пересплю з бразилійкою.
(Так, маєте рацію, я взагалі ніколи не думаю).
Отож, ніколи не думав, що пересплю з бразилійкою, -
І не переспав.

Хуйово, коли твої друзі кінчаються, наче пляшка,
Коли вони кінчені, вистрілені, охайно підстрижені.
День випито, можна йти спати.

Я готовий для тебе вивчити латину, читати тобі Овідія,
В оригіналі під час сексу, слухати з тобою Зємфіру,
Дозволяти тобі ходити в моєму халаті.

ти настільки поетична, що про тебе можна писати прозу

... бо Бог покарав нас тричі:
Сходом, владою і абеткою.

З першого погляду можна або закохатися, або зрозуміти, що тебе хочуть убити.

Я провів день з найкращими друзями – Джоні Вокером і Джеком Деніелсом –
При розмові про вживання ненормативної лексики у поезії.

Поетам теж потрібно ходити у відпустку.
Не кажучи вже про те, що поезія
теж має святе право від них відпочити.

От би піти у Посольство Боже, думаю,
отримати мультивізу до раю.
Посольство Боже - це тобі не Євросоюз,
може і вдатися.

Не хочеш зі мною, не хочеш, не будеш -
у холодильнику порожньо, як у твоєму серці.

Вночі було чутно тільки дзижчання
комарів і твої стогони, одразу
по тому спалахував вогник цигарки
і тиха розмова.

Вам не судилося бути разом, воно й на добре,
кажеш собі, воно й на добре