Цитаты из книги Единица "с обманом"

Всі люди красиві, як добрі.

Ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Своє шукай.

Коли людина не певна, що її робота залишиться навіки, то, може, не треба братися за ту роботу?

Всi люди красивi, як добрi.

Как горько Вовке было слушать эти укоры! Сердце его разрывалось на части. Он был страшно самолюбив. А самолюбивые люди в своем унижении стараются обвинить кого угодно, только не себя.

Вы когда-нибудь лепили снеговика?.. Ну, тогда вы, конечно, знаете, какое это веселое и вместе с тем кропотливое дело. Оно требует серьезности, таланта и, главное, старательной дружной работы. Имеется в виду не какой-нибудь чахленький снеговичок-подросток, а настоящий солидный новогодний снеговик — двухметрового роста, с ведром вместо шляпы, с морковиной-носом и с метлой в могучей руке. Снеговик, который всю зиму напролет стоит во дворе, вызывает всеобщий восторг и удивление.

...школьный кот Сократ, весь в мелу и чернильных пятнах, степенно идет по самой середине коридора. Он пользуется удобным случаем. Кот хорошо знает, что, когда прозвонят с урока, ему придется задрав хвост уносить ноги и всю перемену метаться по школе, спасаясь от пылких объятий друзей живой природы.

Часом так трапляється - треба побути самому.

Але ж до кожної людини врешті приходить момент, коли вона стає старшою, і не обов'язково для цього лічити свій вік на десятки - події не раз важать більше, ніж час.

Від болю прибуває ума!

Нечистими руками шпаги не втримаєш

... якщо інший знаходить відповіді на запитання, то чому він не повинен вірити, що знайде їх?

Кожен говорить так, як йому на це дозволяє словниковий запас

Як же встановити різницю між добрим вихованням і лицемірством?

Якщо молодший ні з чим не криється, старший не повинен дорікати.

Хлопчаки хапаються за все цікаве і не відчувають, як минає час, — вони поводяться з ним вільно, як із своєю власністю.

- Ти мене любиш? - спитала тихо, самим лише подихом. - Я? Не знаю... - Як - "не знаю?" Ні трінечки? - Хтозна... - Ну от я тебе... як побачу, хоч здалеку, то так радію, що побігла б назустріч. А сама з місця не рушу - терпну і дивлюся на тебе, дивлюся... Ти позавчора тяг дрова з лугу, якесь гілля, голову в плечі нагнув... а мені жалко - страх. Побігла, помогла б, якби не люди. Вони ж такі, що зразу придумають. А ти радієш, як побачиш мене? - Радію. Думаю: он Маня йде...

І ніколи не намагайся робити щось тільки тому, що це роблять інші. Своє шукай.

Коли людина не певна, що її робота залишиться навіки, то, може, не треба братися за ту роботу?

Всі люди красиві, як добрі.