Ваша оценкаРецензии
mbaglay4 октября 2014 г.Читать далееМені досить навіть сподобалося. Події відбуваються в українському місті Сан-Франциско,яке вже, ну дуже, нагадує Івано-Франківськ). Трохи дивна дівчина Лєна намагається рятувати слабких і ображених.І не має значення чи це собаки, чи інваліди. Вона гостро відчуває несправедливість і не вміє ходити легкими дорогами,йде напролом,що не всім подобається. Правдиво показана байдужість і знущання держави як над собаками так і над інвалідами.Підозрюю,що цим авторка і зробила натяк,що для влади на одному рівні стоять і одні,і інші.
Кінцівка якась така не виразна,як на мене і не надто реальна,але...у кожного автора своя фантазія.
Читається легко,зачіпються болючі питання,тому прочитати варто. Зробити висновки теж. А от чи сподобається всім така книжка, однозначно-ні)1174- taniaprynne7 февраля 2017 г.
Это “не ждите чуда, чудите сами”, но глубже, тоньше и больнее. Про борьбу с мельницами, надежду и смысл жизни, но совсем не пафосно, а очень уютно. Не книга, а целый плед с креслом и имбирным чаем.
Правда на некоторых жизненных этапах потом накрывает с головой. Местами читать становилось страшно и хотелось засунуть книгу в морозилку, но после прочтения осталось очень светлое чувство.
032