Книга не така відома як "Кайдашева сім"я" Нечуя-Левицького чи "Земля" Кобилянської,але мені чомусь з ними перегукується. Розповідає про життя і побут селян Закарпаття. Цікаво,колоритно,місцями трагічно,часом дуже навіть весело. Драма полягає у тому,що земля для людей-усе: і родина, і багатство,і любов.Все. Без землі ти ніхто. Через землю закоханим не дозволяють одружуватися і вони коротають життя з не коханими людьми.Світлими днями стають тільки неділі, у які вони можуть зустрітися у церкві і милуватися одне одним здалека. А потім прийшла радянська влада і вся земля пішла у колгосп.І люди залишилися сам на сам з своєю бідою.Тут не так все соромливо,як у Нечуя -Левицького. Є і про любов,і про спання на сіні,і про вагітність до весілля... Така правдива сільська історія,особливо цікава тим,що події розвиваються на Закарпатті,про яке мало пишуть. Ще є про війну,наймитування,зміну пріоритетів,яка прийшла зі зміною поколінь. Рекомендую почитати.
5 понравилось
