Режиссеры
- 49 книг
Ваша оценкаВ том вошли записные книжки, дневники, письма, фотографии О. П. Довженко разных лет.
Рейтинг LiveLib
5,0
1 оценка
- 5100%
- 40%
- 30%
- 20%
- 10%
Ваша оценкаПрочитали 1Хотят прочитать 17
Рецензии
bezkonechno15 сентября 2011 г.Читать далееЯке щастя, що Довженко залишив після себе щоденник! Чомусь саме в мемуарах письменник найбільш розкрився для мене. Не в творах, а в щоденнику. В думках. Яскраво і найбільш відчутно тут заборони цезнзури, відверто безглузді і дратуючі. Тут сам Довженко постав, перш за все, як людина, як кінорежисер, як талант, як геній На мою думку, саме так, як бачить кінокартину Олександр Довженко, повинні її бачити наступники і саме з такими поглядами і з таким натхненням повинні працюват . Дивно, але саме щоденник Довженка наштохнув мене на думки, на які чомусь не наштовхували його твори, хоча, знаєте, мабуть, твори + щоденник (або щоденник + твори) - найкраща комбінація. Тобто, щоденник - це те небанальне тло - третій-п'ятий, десятий план, який, за автором, не повинен бути банальним, а навпаки, повинен бути цікавим та динамічним. Це - найкраще тло, кращий симбіоз. Тут навіть закулісні доробки, щоденник - це нутро: нутро Довженка-людини, Довженка-режисера, Довженка-роботяги, Довженка-майстра... Скільки всього ще чекало на вдячного читача, скільки було в планах!... Саме це, краще від всякої книжної біографії відкриває для нас сам Довженко в щоденнику. На сам кінець, скажу, що цю книгу я прочитала за декілька годин. Тільки читати, мабуть шо, треба було навпаки, можливо, і враження від творів було би дещо інше.
7247
Цитаты
- bezkonechno25 сентября 2011 г.
23/ХII [19]54
Художнiй твiр є завжди до певної мiри протестом на користь чи протикогось чи чогось.
Не слiд хитрити з читачем. Коли ви пишете, уявляйте собi, що ви завтра помрете i що ви пишете заповiт для любих своїх дiтей.
Не бiйтесь захоплення. Бiйтесь лжi i утрировки.
Нiщо, нiякий ряд живих i ловких сцен, не затулить вiдсутностi основної iдеї.049 - bezkonechno25 сентября 2011 г.Читать далее
221/Х [19]54
Н. Каховка
Деталь.
Їздив з М. в Стару Каховку. Хотiв знайти невловимих водобудiвцiв. Двiчi не заставав. I обидва рази мене вражали секретарки зава i парторга. Обидвi
досить гарнесенькi, молодi, з гарними фiгурами. Але пики в обох злi, як угадюк. Вони нiколи не бачили мене в життi, не знають, хто я. Але обидвi огризалися на мої запитання, наче перед ними стояв не сивий вiдвiдувач, а їхнiй найлютiший ворог.
Яка дивацька вiдсутнiсть елементарного виховання! Так хотiлося сказати: "Посмiхнись ти, дурепо паршива! Попроси мене люб'язно сiсти. Якi iдiоти тебе виховали? Який дурень узяв тебе до себе на роботу?"
Потiм я подумав: "Нi, змовчу. I тихо пiду".
Можливо, вони копiюють своїх начальникiв?..036