Сестри Річинські

Твір, за який авторка отримала Шевченківську премію 1965 року, став головним у її творчості і залишив нам епічне полотно України початку ХХ століття. Життя осиротілих дочок панотця Річинського цілком залежить від обставин – їх кидає з табору польських повстанців до лав борців за радянську України, і з провінційного середовища до просвітянської інтелігенції. Проте які б історичні зміни не відбувалися навкруги, жінка все одно залишається жінкою і прагне кохання, родинного щастя, дітей...

Рейтинг LiveLib

4,6

38 оценок

5
61%
4
37%
3
3%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 41Хотят прочитать 121

Рецензии

Virna17 марта 2014 г.
Несподівана для мене книга. Перш за все тим що геть не схожа на моє очікування. Чомусь вона мала бути схожа до стилю Кобилянської, а виявилась звичайним радянським соціальним реалізмом, який мені не імпонує. І хоч Вільде і зачіпає певні табуйовані теми доби, але на сьогоднішній день є більш сміливі та відверті автори, що в більшій мірі змогли розкрити міжвоєнну епоху. Шкода, що ця історія пройшла попри мене не залишивши значного враження.
22
2,1K
tutapatuta11 января 2013 г.
Ну, у меня, конечно, роман не в таком издании, а в более позднем, сине-зеленом.

Еще в школьные годы я взахлеб читала второй том, когда приезжала на каникулы к бабушке. О судьбе первого не знал никто, в том числе бабушка, которая мало интересовалась беллетристикой. С появлением интернета, несколько раз я пыталась найти книгу в электронном виде - и каждый раз безуспешно: ее не было, абсолютно нигде. Буквально с год назад догадалась поискать у букиниста и - о чудо! - наконец, долгожданный первый том в моих руках! Пусть слегка потрепанный временем, но все-таки... Кстати, по словам того самого букиниста, читатели обычно ищут именно первый том - у всех тоже сохранился второй. Возможно, здесь скрывается какая-то тайна...
А теперь вот - не могу поверить глазам - "Сестры Ричинские" есть даже на интернет-ресурсе.
Собственно о книге: обстоятельный, эпический роман, как сейчас модно говорить, сага, - история семьи Ричинских - вдовы каноника и пятерых его дочерей, в декорациях Западной Украины конца 30х гг 20 века. Добротное, длинное чтиво, с плотным, хорошим текстом. Недостаток книги: присутствует коньюнктурная политизация - одна из ветвей сюжета описывает зарождение коммунистического движения на Зап. Украине, что вполне объяснимо с точки зрения времени выхода романа - 1965г. Лично я к этому отношусь философски и, не мудрствуя, пропускаю скучные страницы... В книге Ирины Вильде меня прежде всего привлекает психологизм повествования, живые характеры героев и многое другое, что составляет вкусную начинку данной книги.
Кого напоминает.
Голсуорси с его Форсайтами, Теодора Драйзера, Толстого (не настолько масштабно, как "Война и мир"), немного Чехова... Короче говоря, неспешное и слегка романтичное. И несомненный плюс - новое, малоизвестное!
Рекомендую любителям больших семейных романов и неторопливого, душевного чтения.
Читать далее
12
1,9K

Все рецензии

Цитаты

Iren_Z26 июля 2012 г.
Гроші! Прокляті гроші, як вони міняють своє обличчя! Ще недавно були вони для мене тільки "кіно", "морозиво", а потім стали "хліб", "підметка", а тепер вже - "щастя"!
Жах!
Жах, що якийсь паскудний папірець бере владу над нашим життям, нашим правом на щастя, а ми мовчки погоджуємося з цим.
5
829
Frau_Irina21 сентября 2025 г.
"...держава - це не тільки, як учили в університеті, територія, населення і публічна влада, але й знаряддя політичного панування однієї частини суспільства над другою, державного народу над національними меншостями."
4
17
Frau_Irina21 сентября 2025 г.
"Як говорить Ніцше: хто плазує черв'яком, той хай не нарікає, що його розчавлять."
4
14