Улюблені вірші про кохання. Чоловічий примірник

«Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі...» Ліна Костенко

Здається, що поет - це така особлива людина, якій відоме щось таке, що невідомо нам. Поезія непідвладна всім. Можливо вона непідвладна нікому, а сама вибирає собі душі, які спроможні її повністю збагнути. Завжди так було і буде, чимось особливим, поезія є для тендітної жіночої душі. Жінка, то і є поезія, створена багато віків тому геніальним автором.

"Улюблені вірші про кохання. Чоловічий примірник" - це, мабуть, перша спроба зібрати під однією обкладинкою поетичні тексти про кохання вітчизняних класиків та сучасних нам авторів, але в першу чергу жінок. І не важливо, що їх розділяють століття, адже пишуть вони про вічне. Про любов.

Вірші, які пишуть жінки, вражають своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю, тою високою щирістю, яка розкриває душу людини. Жіноча поезія особлива: неймовірно ніжна, мелодійна, чуттєва. Кожен вірш збірки - це ніби сповідь, маленька історія кохання, смутку, радості, жалю. Рядки відвертості. Почуття поскладані в риму. Читаєш і кожен рядок відзивається в душі, наче про тебе, ніби списаний з твого життя. Відкриваєш першу сторінку і п'янієш від сузір'я жіночих доль, почуттів і безмежного жіночого кохання.

Обов'язково читати "Улюблені вірші про кохання. Жіночий примірник"

Дякую Ksyhanets за книжку.

Це щось неймовірне. Жінки гарно пишуть про кохання, але чоловічі вірші - це взагалі щось таке, яке навіть описати словами неможливо. Читаючи, уявляла кожну дівчину, жінку, якій був присвячений вірш, і думала, як же їй пощастило. Це ж настільки автори мали кохати цих дам, щоб писати такі прекрасні вірші. Читала, і не відчувала часу. Автори змінювались, очі жадібно читали кожен рядок, а серце відчувало і переживало всі емоції, які були зібрані в поезії. Напротязі всієї збірки почуття щастя, ніжності, тепла змінювались відчуттям болю, суму, гіркоти. Справжнім сюрпризом для мене виявився написаний Костем Москальцем вірш, який став відомою на всю Україну піснею:

Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, Вип’єте — холодного вина. Хтось принесе білі айстри, скаже хтось: "життя прекрасне". Так, життя — прекрасне, а вона...

І після прочитання захотілось прослухати даний вірш у виконанні "Плач Єремії".. Багато поетів відомих мені, багато нових. Траплялись і знайомі вірші, деякі з них навіть напам"ять знаю. І кожен вірш по-своєму чудовий. А щоб це зрозуміти, треба розслабитись, пірнути в світ Кохання і просто насолоджуватись кожним написаним словом.

Книгу отримала в подарунок у той момент, коли здавалось, що оте "примарне чоловіче кохання" може хіба й існувати в таких от невеличких книжках, заховане у рядках несміливих, а інколи і доволі відвертих віршів.

Приємно, що у такому форматі зібрана і класика, і сучасність, загальновідомі і не дуже знайомі імена. Читаєш собі з келихом вина в руці, і по троху починаєш вірити, що чоловіче кохання - то не міф. Просто не всі чоловіки так гарно вміють про нього говорити. Чи краще, щоб робили, а не говорили?...Однак це тема зовсім іншої розмови.

Вірші роблять свою справу - ти починаєш думати, потім зачитуєшся до сліз, а потім ніжишся у своїх мріях.

Читати і у періоди гострої нестачі романтики, і тоді, коли вона виливається через край.